Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 21. листопада/новембра 2024 р.
Засідала соймова Комісия Нацийональных і Етчнічных Меншын
Вчера одбыло ся засіданя соймовой Комісиі Нацийональных і Етнічных Меншын тыкаюче лемківскых тем. Перша з них тыкала ремісиі слідства вс. Акциі Вісла. Тоту тему перше представлял прокуратор Інституту Нацийональной Памяти, якій – хоц Округовый Суд в Варшаві скасувал постанову ІНП з кінця минулого рока і наказал дальше ведіня слідства – підтримувал часто неоправданы тезы повязаны з історийом депортацийной Акциі Вісла. Друга тема тыкала справы звороту лемківскых лісів. Стріча проходила гыбридово. В засіданю, окрем членів Комісиі – послянців, представників Державных Лісів та представників Уряду Влады, брали участ і представникы лемківскых і украіньскых середовиск. Пристуны были представникы лемківской меншыны в СКУтНіЕМ – Штефан Дудра і Мирослава Копыстяньска. Стоваришыня Лемків представляли Ведучый Андрий Копча і Секретар Севериян Косовскій. За Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях присутна была Ведуча Наталия Малецка-Новак. Обєднаня Лемків з Ґорлиц репрезентували Заступця Ведучого Штефан Клапик і Член Василь Шлянта. Присутный был тіж Павел Сокіл, радця правный, якій од років занимат ся ведіньом справ о зворот нелеґально забраного лемківского маєтку. Лемківску сторону репрезентувала тіж – як гіст – выселена з Боґушы – Мария Кобані, яка вродила ся в 1934 р. В зворушаючым выступліню оповіла, чом постанова ІНП вдарят в історичну правду і памят о выселіню. Стріча Комісиі не принесла ниякого конкретного результату ци основных постанов в реченых справах.
«Шедевры русинського умілства»
В суботу 16. листопада/новембра 2024 р. в Будапешті одбыла ся шторічна подія Русинів на Мадярах під назвом «Шедевры русинського умілства». Того рока подія одбыла ся в просторах Мадярской Академіі Наук і была орґанізувана в чест 20. річниці основаня Бібіотекы Русинів Мадяр ім. Іштвана Удварія і Выставной Салі Русиньской Музейной Колекциі імени др. Атаназа Фединця, як і общественно-інформацийной ґазеты «Русинській Світ». Орґанізаторами были Віра Ґіріц – посланкыня за Русинів в Парляменті Мадяр і Вседержавне Русиньскє Самосправуваня. Покровительство над тогорічном подійом перевзял Міклош Шолтес – державный секретар Одділіня нацийональности по церковных і етнічных капчанях при Канцеляриі премєр-міністра. Подію своім приговором одкрыл Віктор Крамаренко. На подіі, окрем інчых, выступила і Мирослава Копинец, знана співачка русиньской народной співанкы з Підкарпатя.
В сербскій Суботици вчат русиньского языка
В віторок в сербскій Суботици в основній школі Іван Ґоран Ковачіч одбыла ся святочна подія з нагоды початку навчаня русиньского языка з елементами народной культуры. Школярів і родичів привитали представникы Нацийонального Совіту Русинів, од котрых ініциятива вышла, директорка школы, в котрій буде навчаня проходило, як і учытелька Мая Доміч, котра буде школярів в Суботици вчыла. Як повіл голова Совіту Йоаким Рац, не є легкым быти Русином в змішаным оточыню, но Совіт і його Одділіня про освіту хоче в тым помочы. На русиньскый язык записало ся затля 15 школярів з шестьох основных шкіл в Суботици, котры ходят од 2. до 8. клясы. Вчыня буде орґанізуване в єдній ґрупі про вшыткых, і перша година буде 7. грудня/децембра. Русины сут в невеликым чыслі в Суботици – подля рахунків з інчыма меншынами становлят лем 2,62% населіня міста.
Вручыли Нагороду ім. Града
Як інформувало Русиньскє Літературно-Культурне Общество, в селі Буштино на Підкарпатю, 16. листопада/новембра одбыла ся святочна церемонія вручыня Преміі імени Михаіла Града. Общество премію, названу по вызначным русиньскым писателю – поеті, долгорічній голові – основателю Союзу Русиньскых Писателів Закарпатя, основало в 2023 р. Премію мают каждый рік вручати русиньскым творцям з Підкарпатской Руси – за іх вклад до розвитку і пропаґациі русиньской культуры і літературы. Премія за 2024 р. має двох лавреатів. Першым є ведуча русиньского дітячого колективу «Кырниченька» Едіта Канчій-Токар з Іршавы. Другым тогорічным лавреатом стал Василь Кричфалушій – русиньскій поета з Буштина. Участникы на конец подіі пішли до памятника чехословацкого президента Томаша Ґаріка Масарика, котрый был одкрытый в Буштині в 2017 р.