Сумар дня на 20. мая 2021 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 20. мая 2021 р.

Во Фльоринці возникат мураль памяти Лемків

В тых днях в Ґрибові і Фльоринці возникают три муралі авторства Аркадиюша Андрейкова, якій творит іх в рамках проєкту «Тихій Мемориял – Ґрибівска Саґа». Проєкт єст реализуваный як спільне діло жытелів Ґрибова і любителів реґіону ріжных нацийональности – Поляків, Жыдів і Русинів (Лемків). Як раз в нашій Фльоринці в тых днях малюваный є мурал з родином Михала Романяка, якого більшіст з Лемків з чужыні памятат як долголітнього ґазду і старосту Лемківской Ватры в Михалові. Михал Романяк вчас выгнаня в 1947 р. мал лем 10 років і был выселеный до Михалова на Нижнім Шлеску. Цілый проєкт і малюваня муралів сут реализуваны завдякы даткам ріжных люди, соспільной працы стоваришыня Саґа Ґрибів, а тіж великій отвертости днешніх жытелів Фльоринкы – родины Стеців. Як раз на іх подвірю, а скорше на подвірю родины Романяків, стоіт боіско, на стінах котрого твореный єст прекрасный мураль.

В Лабовій проходил робочый табір

В днях 13.-16. мая в Лабовій на західній Лемковині одбыл ся першый етап – з двох заплянуваных на 2021 р. – варштатів каменярства, полученых з реновацийом памятників на місцевым лемківскым цмонтери. Варштаты, в котрых взяло участ 12 осіб, вюл Шымон Моджеєвскій, шеф Стоваришыня Маґурич, якє од років діє на благо сохраніня камінных памятників і капличок м.ін. на Лемковині. В варштатах брали участ потомны жытелів Лемковины, выселеных в 1947 р. на західні землі Польщы, але так само місцевы. Даякы памятникы были очыщены і зміцнены, зато же горозило ім цілковите знищыня. Цмонтір в Лабовій то єден з найбільшых лемківскых цмонтерів, якому іщы не так давно горозила ліквідация. Щестливо стараньом Лемківского Ансамблю Пісні і Танця «Кычера» повело ся зобрати фінансовы середкы на його ратуваня і упорядкуваня. Реализация задачы была можлива завдякы дотациі Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.

Матура з лемківского языка 2021

До матуры з лемківского языка, яка проходила 10. мая, приступили дві учениці ґорлицкых середніх шкіл. Тогорічныма матуристками сут жытелькы Ґладышова – Ольга Пелехач (од даякого часу спілпрацівниця нашого радия) і Анна Кузмич. Першом задачом до выбору была тема повязана з науковым текстом. Того рока матуристы могли міряти ся з текстом Олены Дуць-Файфер під наголовком «Локуваня достоменности – про Владиміра Хыляка на 170-літя народжыня і 120-літя смерти». Другом темом была порівнавча анализа двох вершів. Были то творы Івана Головчака і Маестра ансамблю Лемковина, Ярослава Трохановского. В телефонічній бесіді з робітниками Центральной Еґзамінацийной Комісиі дознали сме ся, што причыном непубликуваня на сайті аркуша єст гейбы мале чысло здаючых. По інчы рокы все аркуш матуры найпізнійше на другій ден являл ся на комісийным сайті. Повело ся нам єднак отримати формальну згоду на публикацию задач і іх омовліня.

Діґітализация ґазеты «Рускє Слово»

Зачала ся діґітализация ґазеты «Рускє Слово». «Новинско-видавательна установа Руске Слово» зачала систематичну діґітализацию вшыткых своіх выдань од 1945 р. На початку мают быти діґітализуваны першы выданя ґазет, часописів і авторскых книжок. Перше чысло новинок «Рускє Слово», котре выдали войводиньскы Русины 15. червця/юнія 1945 р., уж є доступне в форматі pdf, мож го чытати за мотузком приведеным в статі на нашым сайті. Діґітализувати будут і дальшы русиньскы періодичны выданя з нижньой землі, як напримір часописы «Заградка», «Шветлосц» ци «МАК». Прибудут і споминаны книжкы. Діґітализацию роблят в рамках святкуваня 75. річниці основаня «NВУ Руске слово», котра проходила в 2020 р. Ґазета «Рускє Слово» то найстарша русиньска ґазета, яка безперерывно выходит доднес.