Сумар дня на 20. червця/юнія 2022 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 20. червця/юнія 2022 р.

Русины будут мати на Словациі 154 сел і міст з русиньскым урядовым языком

В четвер, 16. червця/юнія , в Братиславі проходило 45. засіданя Выбору про нацийональны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацкой Республикы про людскы права, нацийональны меншыны і родову рівніст. Важным пунктом проґраму было омовліня і схваліня новелизациі заряджыня влады, котрым ся заряджат новый список означыня меншыновых, двоязычных сел на Словациі. Іде о пят меншын – мадярску, ромску, русиньску, украіньску і німецку. Подля новелизациі, довєдна порахуют одповіди зо списуваня 2021 рока, што тыкают нацийональности. На основі такого рішыня русиньска меншына остає третьом найвекшом на Словациі з 63 556 приголошеныма громадянами. Додатково треба лем 15% жытелів села, жебы было оно меншынове. Русины мали дотепер 66 сел означеных по русиньскы, а од 1. січня/януара 2023 р. здобудут дальшых 88 сел. Разом будут мати 154 сел і міст, де будут двоязычны означыня, і русиньскій язык в них буде урядовый.

Члены меншынового выбору осуджают квестийонуваня істнуваня Русинів як окремого народу

В минулым тыжни інформували сме о становиску Округлого Стола Русинів Словациі в одповіди на проґрам, якій выемітувала 9. червця/юнія державна телевізия РТВС. В проґрамі робітниця Словацкого Нацийонального Музею (СНМ) – Музею Украіньской Культуры во Свиднику ствердила м.ін., што русиньска і украіньска культура то єдно і тото само. Проблем был бесідуваный і на засіданю Выбору. Як інформувал ґенеральный директор СНМ Браніслав Паніс – ситуация го мерзит і буде на ню реаґувал, але аж по тым, як отримат становиско од директора Музею Украіньской Культуры во Свиднику. Окремо, члены меншынового выбору за русиньску нацийональну меншыну Петро Медвідь і Мілян Ян Піліп запронували резолюцию, в котрій представникы Русинів в выборі осуджают буд-якє квестийонуваня істнуваня Русинів як окремого народу, його однародовляня, зрівнуваня його культуры і языка з культуром і языком інчого народу, окремо, кєд ся того допущают робітникы державных інституций. Дале жадают оправданя і оправы за даный проґрам, і робочой стрічы представників Міністерства Культуры, СНМ і RTVS з представниками русиньской меншыны. За резолюцийом голосувал і председа выбору та полномічный про меншыны Ласло Буковскій.

В Ґладышові посвяченый угольный камін під будову церкви

В суботу, 18. червця/юнія, в Ґладышові был посвяченый і вмуруваный угольный камін під будову новой православной церкви св. Йоана Крестителя. Богослужыня очелювал владыка Паісий, архієпископ перемышльско-ґорлицкій в асисті духовенства Ґорлицкого і Креницкого Деканатів і з Украіны. За самоурадовы власти присутный был війт ґміны Устя Рускє Збіґнєв Людвін. Нова деревяна церков в Ґладышові має быти жывым памятником припадаючой на тот рік 75. річниці Акциі «Вісла» і вшыткых жертв лаґру в Явожні. Фурт ведена єст збірка середків на дальшу будову святыні.

«Татряньскы ваґары» в Татряньскым Нацийональным Парку

Татряньскій Нацийональный Парк просит діти до участи в третій едициі пілколоній «Татряньскы ваґары». Занятя будут проходити в робочы дни од 27. червця/юнія до 29. липця/юлия в годинах од 8.00 до 15.00. Сут они направлены на діти од 6 до 11 рока жытя. Обовязуют записы на інтернетовым сайті Парку, участ єст платна. На діти ждут м.ін. природничы прогулькы, тереновы забавы і креативны варштаты.