Сумар дня на 19. марця 2024 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 19. марця 2024 р.

Лужычане хотят быти узнаны за етнічну меншыну

Дальша меншына буде ся борола о своі права – Звязок Лужычан в Польщы поінформувал о поданю писма в справі узнаня Лужычан за етнічну меншыну до соймовой Комісиі Нацийональных і Етнічных Меншын. То наступна меншына по Шлезаках, котра хоче зачати борбу о узнаня. Припоминаме, што остатній повселюдный спис вказал, же в Польщы прожыват понад 580 тис. осіб шлезской нацийональности. Громадяньска Коаліця обіцяла, што в рамках листы «100 конкретів на першых 100 днів урядуваня» шлезскій буде узнаный за реґіональный язык. Соймова комісия поінформувала тіж, што зачала працы над узнаньом вілямівского за реґіональный язык. Тепер о узнаня за меншыну старают ся представникы Лужычан, котры сут міцно розсіяном ґрупом. В остатнім списі 130 осіб задеклярувало лужыцку нацийональніст, з чого 16 подало, што бесідує в нижньолужыцкым, а 22 особы выжньолужыцкым языку. Як підкрислил ведучый Звязку Лужычан в Польщы, стараня о узнаня Лужычан зачали ся уж давно тому. Мают они не лем престіжове значыня, але офіцияльне узнаня дає тіж можливіст старати ся о дофінансуваня на діяня на захованя іх достоменности.

Понад 300 подій звязаных з культуром буде дофінансуваных в рамках «Меценату Малопольщы»

Знаме уж результаты тогорічной едициі «Меценату Малопольщы» – воєвідство дофінансує понад 300 подій звязаных з культуром в цілій Малопольщы, разом на тоту ціль передаст аж 8,5 млн зл. Як поінформувал маршалок воєвідства, подіі орґанізуваны з рамках Меценату Малопольщы сут важны для достоменности реґіону, уможливляют промуваня богатой культуровой спадковиыны, котра захоплює не лем жытелів Малопольщы, але тіж туристів. Того рока чысло зголошеных внесків заскочыло власти воєвідства. О дотацию могли ся старати проєкты, котры зміцняют реґіональну достоменніст ци промуют штуку, культуру і традицию нацийональных і ентічных меншын, як і ініциятивы промуючы громадяньску поставу і зміцняючы меджепоколіньову інтеґрацию. Серед дофінансуваных внесків нашол ся проєкт Стоваришыня Промоциі Лемківской Творчости Серенча пн. «Творча інтерпретация Традициі «Словом і музиком». Фінансове спертя отримала тіж шторічна реконструкция «Бітвы під Ґорлицями» ци подія Стоваришыня «Гуцул» Вакацийна стріча з опером.

Вшыткы сме спід єдной горы…

В минулый вікенд в Креници прошла варштатова стріча реґіональных ансамблів, де понад 200 артистів, співаків і музиків з пятьох части гірскых обшыри стрітило ся, жебы разом написати і заспівати пісню «Ґуралі споза Підгаля». В стрічы взяли участ представникы ґуралів Білых, Чорных, Оравскых, Бабіогірскых і Лемків. Варштаты были реализуваны в рамках проєкту «Скарбы Ґуралів», спільной ініцятивы пятьох ґмінных осередків культуры з полудньовой Малопольщы. Цілю проєкту єст промувати богату культурову спадковину ґуралів, котра дальше єст мало знана, не лем в світі, але і самій Малопольщы. Як підкрисляют думкодавці акциі, фурт мало єст осіб свідомых того, што поза Підгальом жыют тіж представникы інчых етнічных ґруп.

Конґрес Жен Мідьового Басену

В минулый вікенд в Ґлоґові прошол Конґрес Жен Мідьового Басену. Была то перша едиция той же подіі, в тым році присвячена особливо Кружкам Сельскых Ґаздынь, але як заповіли орґанізаторкы стрічы, хотят, жебы каждый наступный конґрес был дедикуваный іншій головній темі. Цілю стрічы были інспіруваня до дальшой працы, выміна поглядів, думок ци досвідчыня. Конґрес был барз позитивні одобраный, так участничками, як і рештом жытелів мідьового басену. Акцию похвалил бургомайстер Польковиц, котрый запропонувал, жебы наступна едиция конґресу прошла в Польковицях.