Сумар дня на 19. лютого/фебруара 2025 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 19. лютого/фебруара 2025 р.

Парк розривкы на Горі Явір?

Надлісництво Лося вєдно з партнерами старают ся о дофінансуваня проєкту, в рамках котрого м.ін. хотят выбудувати видокову вежу на Горі Явір. Справа выкликала порушыня серед лемківской соспільности, для котрой Гора Явір єст святым місцьом – місцьом реліґійного культу од докладні стох років, коли то в вересни/септембрі 1925 рока трьом молодым женам обявила ся Божа Матір. Попри выбудуваній там каплици в короткым часі зачало бити джерельце. Гора Явір скоро стала ся місцьом, до котрого приходили і дале реґулярні приходят поломникы з цілой Польщы, аж і зо світа. Надлісництво Лося не сконсультувало свойой думкы з вежом з церковныма властями, в юрисдикциі котрых находит ся Гора Явір, і додатково окрем вежы хоче зорґанізувати в сусідстві едукацийну стежку посвячену барскым конфедератам, котры в народній памяти Лемків записали ся в опресийный спосіб як гнобителі. Лемківскы середовиска заповідают протесты в тій справі, тым барже што уж раз власти выцофували ся з думкы поставліня памятника Пуласкому в Высовій в звязку з контроверсиями і протестами лемківской соспільности.

Черговый конкурс оферт на ремонт давной школы в Білянці

Ґміна Ґорлиці оголосила початком того місяця черговый конкурс оферт на ремонт давной школы в Білянці. Термін складаня оферт до 21. лютого/фебруара тр. Заложыньом ремонтовых робіт єст естетична поправа обєкту, але при захованю можливі найвеце з ориґінального будовляного материялу. Будинок вымагат капітального ремонту, од выміны даху, очыщыня бель, дополніня тинків, реновациі ґанку, стін, повал і вельох інчых діянь. Част ремонтовых робіт была уж зроблена зимом і на яр минулого рока. Памятковый будинок давной біляньской школы є важным місцьом для лемківской істориі і культуры. То місце, якє в своіх порогах долгы рокы гостило Репрезентацийный Ансамбль Лемків в Польщы «Лемковина», а пак служыло для Музею Лемківского Ремесла ім. Штефана Чергоняка. Біляньска школа рахує більше як сто років, а з ріжных джерел выникат, што могла быти побудувана іщы в ХІХ ст. Од 60. років минулого столітя будинок стоіт нехоснуваный, але ґміна рішыла выремонтувати обєкт і сохранити го як памятку локальной спадковины.

Грошы на інвестициі в Ґорлицях. Буде рондо

В понедільок в Кракові одбыло ся торжественне підписаня Територияльных Порозумлінь для Малопольщы. Документы, котры одобрали представникы стоваришынь Зінтеґруваных Територияльных Інвестиций, в тым Ґорлицкой Функцийональной Обшыри, мают уможнити реализацию проєктів, што підперают розвиток реґіону. В Ґорлицях будут хотіти выбудувати рондо на скрижуваню ул. Корчака і 11. Листопада, зробити новы пішо-роверовы стежкы ци підперти інфраструктуру шкіл. Здобыте фінансуваня тых задач то 17 млн зл. Ґорлиці репрезентувал бургомайстер Рафал Кукля. Підписане порозумліня то част реализациі Стратеґіі Розвитку Воєвідства «Малопольща 2030». В рамках того процесу забезпечено середкы для веце як 470 проєктів з цілого воєвідства, в тым на основны задачы для Ґорлиц і сусідніх ґмін.

Ден Материньского Языка

Припоминаме, што уж в найблизшу пятницю, рішынюм UNESCO, празднуваный єст Медженародный Ден Материньского Языка. Традицийні, бо уж 9. раз, проґрам торжеств рыхтує вілямівска соспільніст. Ден Материньского Языка в Вілямовицях одбуде ся в суботу 22. лютого/фебруара в Музею Вілямівской Культуры. В проґрамі свята сут варштаты меншыновой істориі, о вілямівскых проблемах реферувал буде Тимотеуш Круль, о Гуцулах – Бартломєй Хромік, о Кашебах – Матеуш Шуба і Міхал Гінц. Олена Дуць-Файфер представит тему «Істория а памят – перспектива “спільнот без памяти”». В проґрамі єст тіж выступ Реґіонального Ансамблю Вілямовиці, презентация книжкы «Діі Кашебів» ци речіталь Павла Шутова в ріжных меншыновых языках. Запрезентує ся тіж ревітализацийна ґрупа Уфа фіса. Вступне дармо.