Сумар дня на 18. грудня/децембра 2020 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 18. грудня/децембра 2020 р.

Заклик о конкретны діяня в Украіні

Мадярскы евродепутуваны закликуют Европейску Комісию, жебы підняла конкретны крокы для підпераня етнічных меншын в Европі. Справа тыкат дискутуваного в Европейскым Парляменті пакєту Minority SafePack, о котрым інформували сме вчера при вісти о выступліню евродепутуваного Лукаша Когута в справі неузнаваня шлезской меншыны в Польщы. В листі до Жозепа Борелля, заступці ведучого ЕК, ґрупа 15 Мадярів домагат ся реакций на діяня украіньскых власти взглядом автохтонной мадярской меншыны на Підкарпатскій Руси на Украіні. Вказали они на ворожу політику і шор діянь украіньскых власти маючых на ціли застрашыти жыючых гын Мадярів і іх лідерів та затримати активніст угорской меншыны. Збераня підписів під проєктом Minority SafePack, котрый має хоронити меншыны в Евросоюзі, было заініциюване через партию Мадярів в Румуніі. Підписало ся під ним близко 1 млн 300 тис. осіб. В січни/януарі тр. Европейска Комісия зареґіструвала зобраны підписы.

Мож помочы в будові церкви в Ґладышові

Перед місяцьом інформували сме, што в Ґладышові зачали ся першы роботы повязаны з выляньом фундаментів під будову новой церкви, яка найде ся в центрі села. Вчера на сайті zrzutka.pl появила ся акция соспільной колекты грошы на поміч при вознесіню храму. Орґанізатором колекты є о. Ярослав Ґрич, парох в Ждыни. Церков, деревяной конструкциі, буде репликом неістнуючой церкви свв. Космы і Даміяна з сусідньой Незнайовой, котрой так само уж неє. Ниякы Лемкы не змогли вернути по выселінях до села, а його обшыр по части вошла в склад Маґурского Нацийонального Парку. Православна спільнота Ґладышова не єст в силі сама фінансувати вознесіня нового храму, зато зверат ся з прошыньом о фінансову поміч і як пошыріня інформациі о будові. Теперішнім парохом в Ґладышові є о. Аркадий Баранчук, якій заініциювал розпочатя будовы новой церкви та довюл уж до выбудуваня інчой – дочырньой церкви в сусіднім Реґєтові. Выремонтувал тіж церкви в Конечній і Ждыны.

Форум уж не в Крениці

По 28 роках Економічный Форум пращат ся в Креницьом. Тота шторічна медженародна стріча представників економічных і політичных середовиск реґіону Середньо-Східньой Европы была звязана з Креницьом од 1992 рока аж до текучого, коли з причыны пандеміі коронавіруса і обовязуючых ограничынь в новосандецкым повіті мусіла перенести ся до Карпача. Тото, што мало быти зміном лем на хвилю, вказує ся тырвалым. Коли выгасне догваріня підписане через орґанізаторів з малопольскым воєвідством і містом, Форум перенесе ся в інче місце. Оферты зорґанізувати Форум в себе зголосили штырі воєвідства, значыт великопольскє, нижньошлезскє, малопольскє і західньопоморскє. Конкурсова комісия рішыла, же до 25. січня/януара будучого рока выключніст на дальшы неґоцияциі отримує консорциюм підметів, на котрого челі є нижньошлезскє воєвідство з Карпачом, як пропонуваным місцьом одбываня ся Форум. Крениця в Малопольщы і Побєрово з західньопоморскым были дефінітивно одшмарены.

«Таньов швет». До почытаня на Бачваньскій РУси

На выдавничым рынку серед войводиньскых Русинів явила ся нова позиция, є то книжка з приповідками для діти Оленкы Жывкович пн. «Таньов швет». Выдавцьом публикациі є Новинарско-выдавнича Аґенция «Рускє Слово». В книжочці находит ся 19 оповідань для діти в віку коло 10 років, якы мают помочы дознати ся про тото, што важне в жытю, про дорастаня, про жытя в ґрупі. Авторка Оленка Жывкович вродила ся в Вербасі в 1965 році. В русиньскым середовиску знана є як рецитаторка, авторка поезиі для старшых діти ци активна членкыня редакциі часопису «Дзвоны». Найновшу єй книжку «Таньов швет» мож купити в сідибах «Руского Слова» в Рускым Керестурі, Новым Саді або замовити онляйн.