Сумар дня на 17. вересня/септембра 2024 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 17. вересня/септембра 2024 р.

Єст шанса, што в кінци рушыт ремонт креницкого дворця

Ближыт ся долгождана модернізация желізничного дворця в Креници. На Сандеччыні в остатніх роках прошли ремонты пристанків і желізничных стаций, але не обняли они креницкого дворця, кєд же не дошло до порозумліня медже Польскыма Державныма Желізницями PKP і ґміном Крениця што до його перенятя. Продолжаючы ся процедуры звязаны з выкупом дворця через самоуряд унеможливяют провести там ремонтовы працы. Тото може ся єднак уж неодолга змінити. Як подал бургомайстер Крениці Пьотр Рыба, підписаны были вступны продажовы протоколы і на найблизшій сесиі Містецкой Рады буде представлена одповідньо змодифікувана резолюция. Пак документ буде переданый PKP. Як заявил бургомайстер Рыба, по переданю той резолюциі єст велика шанса, же іщы в тым році підпишут хоц-бы єден нотарияльный акт. Другє догваріня мало бы быти підписане до кінця січня/януара будучого рока. Ревітализация дворця то великій кошт, аж і парунадцет мілийонів злотых, зато власти ґміны рахуют на середкы з дофінансувань. Подля власти ґміны єст то конечна інвестиция, кєд же дворец єст актуально в фатальным стані. Поза тым ґміна хоче там реализувати другы, інчы як транспортовы функциі. Імпульсом до розвитку дворця єст тіж модернізация желізничной леніі Подленже – Пєкєлко, по котрій курорт рахує на парократне збільшыня желізничного руху. Креницкій дворец находит ся в реґістрі забытків, зато захованый буде його старый выгляд, заґаздуваный буде тіж терен докола будинку.

400. річниця першой писменничой згадкы села Чорнорікы

В минулу суботу 14. вересня/септембра в Чорноріках проходили святкуваня 400. річниці першой писменничой згадкы назвы села Чорнорікы. Єдном з атракций того дня был концерт Капелі спід Рубані, яка в своім репертуарі має русиньскы пісні. Чорнорікы то єдно з сел так званой Коросняньской Руси – енклявы лемківскых сел на пілніч од міста Коросна. В єй склад окрем села Чорнорікы входят Ванівка, Бонарівка, Опарівка, Петруша Воля, Ріпник, Коростенка, Гвоздянка і Близнянка.

«Церковны бані і кресты» – выстава фотоґрафій Кжыштофа Мадея

Центр Туристичного і Культурового Продукту Ґорлицкого Бескіду просит на одкрытя новой выставы. Вернісаж выставы фотоґрафій Кжыштофа Мадея пн. «Церковны бані і кресты» пройде в найблизшу пятницю 20. вересня/септембра о 17.00 год. в Ґалериі Стара Реміза в Высовій. Кжыштоф Мадей фотоґафує од вельох років, особливо ляндшафты підчас гірскых прогульок та забыткы деревяной архітектуры на обшыри малополского, підкарпатского і люблиньского воєвідств. Має в своім доробку індивідуальны і колективны выставы, в тым такы посвячены деревяным лемківскым церквам.

20. річниця істнуваня хорів Зоря і Роса

Уж неодолга свій округлый ювілей будут святкувати хор Зоря і дітячый хор Роса. Двадцет років діяльности одзначыт ювілейный концерт, якій одбуде ся в суботу 28. вересня/септембра в авли Комплексу Шкіл в Устю Русым. Початок концерту о 16.00 год. Окрем Зорі і Росы на концерті гостинно выступит ансамбль Бурян. Як заявлят хор Зоря, окрем забавы і музикы буде тіж несподіванка, о якій неодолга поінформуют на своім фейсбуковым сайті. Проєкт был зреализуваный при фінансовій підпорі Малопольского Воєвідства. Медже патронами подіі сут Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях і медияльна ґрупа ЛЕМ.фм+.