Сумар дня на 17. марця 2022 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 17. марця 2022 р.

Пряшів принял Лемковину

Як сме уж інформували, од 10. марця в Музею Русиньской Культуры в Пряшові мож видіти выставу посвячену Лемкам і Лемковині. Выстава была одкрыта панахідом, котру одслужыли священникы з Общества св. Йоана Крестителя – о. Ярослав Поповець, голова общества, і о. Франтішек Крайняк. Панахіда, в котрій брали участ і представникы православной церкви, была одправлена за вшыткы жертвы лаґру в Талергофі, акциі «Вісла», лаґру в Явожні, а і за приятеля Русинів на Словациі і русиньского музею, Богдана Ґамбаля. Помолили ся тіж за теперішні жертвы войны, котра тырват на Украіні. Одкрытя выставы вела Яна Трущіньска-Сива, яка разом з директорком музею Любом Кральовом зрыхтували цілу выставу. Выступил Марек Мохнач, котрый одспівал русиньскы співанкы з єдного і другого боку Карпат. Голос заберали і запрошены гості. З Лемковины на вернісажу присутный был член Світовой Рады Русинів за Польщу, єдночасно член Стоваришыня Лемків і Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях Андрий Трохановскій, ведуча Руской Бурсы Наталия Малецка-Новак і шеф Музею Лемківской Культуры в Зындрановій Богдан Ґоч зо свойом мамом Марийом, яка вєдно з його няньом Федором тот музей основали. Присутна была і Ольга Бенч, котрой коріня як раз з Лемковины, а яка в роках 2010-2015 была ґенеральным коnсульом Украіны в Пряшові.

Засідал Нацийональный Совіт Русинів Сербіі

14. марця 2022 р. в Рускым Керестурі одбыло ся 25. засіданя Нацийонального Совіту Русинів – самосправного орґану Русинів в Сербіі. На засіданю бесідували о оцінах роботы і фінансуваню з попереднього рока, але так само о плянах, котры ся мают выполнити в тым році. Головно в рамках орґанізаций, котрыма заряджат совіт – Заводу про культуру войводиньскых Русинів, Новинарско-выдавательской інституциі Рускє слово і Русиньского народного театру Петро Ризнич Дядя, але і самого совіту. По двох роках перервы, з причыны пандеміі, совіт обговорил і календар подій Русинів. Бесідувало ся і про слідуючый Ден Русинів Сербіі, котрый ся святкує в січни/януарі. Рік 2022 буде важный не лем про русиньску, але про вшыткы нацийональны ґрупы в Сербіі. Бельград перенюс списуваня жытелів з 2021 р. на 2022. Люде ся будут списувати осіню, од 1. до 31. жолтня/октобра.

Історичный парк в Сярах

В ґміні Санкова в місцевости Сяры будут робити історичный парк. Як раз закінчыл ся конкурс оферт оголошеный урядом пару тыжнів тому. Ґміна рыхтує ся підписати догваріня з выконавцьом. Тота нова атракция для жытелів буде мала пару секторів. Єден з них дедикуваный буде смыслам, з сенсоричном стежком, едукацийным ґратьом, музичныма артефактами, будками для птахів, насаджынями ідальных рослин, малом архітектуром. Елементом паркового пейзажу має быти тіж тривымірова макєта ґміны Санкова. На оголошыня ґміны одповіли штырі фірмы, з обшыри повіту, як і дале з Польщы – з Бобовы, Старого Санча, Паршова і Люблина. Ріжниця медже найдорожшом а найтуньшом офертом была барз велика – оферты были од 6,3 млн зл до 3,2 млн зл, а ґміна плянувала презначыти на задачу 2,3 млн зл. Уряд рішыл приняти найтуньшу оферту, хоц буде мусіл доложыти іщы коло 900 тис. зл.

Піддукляньска Бібіолетека перешла ремонт

Одділіня про дорослых в Піддукляньскій Бібліотеці во Свиднику перешло модернізацию. Підпорил ю Пряшівскій Самосправный Край, а так само Фонд на Підпору Уменя. Модернізация коштувала приблизно 76 тис. евро. В рамках ремонту одділіня здобыло новы реґалы на книжкы, бо попередні уж мали і веце як 50 років, зробил ся новый центральный пульт і підлогы. Одділіня має по обнові і нову компутерову техніку. Піддукляньска Бібліотека во Свиднику была основана в 1953 р. і як єдина на Словациі вдяка голендерско-словацкому проєктови в 1993 р. зачала забезпечувати книжно-інформацийны службы посередництвом мобільной бібліотекы, котра днес обслугує 55 сел окресів Свидник і Стропків, значыт шумну част русньского реґіону. В 2021 р. мала 1786 реґіструваных чытателів, приготовила 175 подій і візитувало єй 26 тис. люди. Цілковито зреализувала близко 70 тис. пожычынь книжок.