Сумар дня на 16. грудня/децембра 2019 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 16. грудня/децембра 2019 р.

Папа римскій про русиньску Мукачівску грекокатолицку єпархію

Папа римскій Франциск в середу 11. грудня/децембра оцінил одвагу русиньской Мукачівской грекокатолицкой єпархіі, котра перед триdцетьома роками вышла з беззаконности по роках переслідувань. Вірны єпархіі, котры путували до Ватикану, стрітили ся з Папом в Базилиці св. Петра з нагоды той округлой річниці. Інформувал о тым порталь Catholic News Agency. Голова Католицкой церкви спомянул на предків, котры під доглядом неприятельского режіму, ризикуючы свободу і жытя, передавали вчыня о Христі будучым ґенерациям. Підчас років совітского утиску было замученых 36 священників мукачівской єпархіі грекокатолицкой Церкви. Папа подякувал підземній Церкви за вірніст Христови вчас переслідувань та за мучеництва. Повіл, же при святочній нагоді молит ся до Господа, жебы охоронил мукачівску єпархію перед покушынями злого і дал ій полный розвиток. Віруючым з нагоды свят Рождества желал, жебы в іх серцях народил ся Божый Сын.

Людмила Шандальова нагороджена

В четвер 12. грудня/децембра 2019 рока, в просторах Consillium maius Пряшівского Університету в Пряшові проходило святочне выголошыня шестого річника Літературного Конкурсу Мариі Мальцовской за найліпшы творы в области поезиі, прозы, есеів і драмы в літературным русиньскым языку. Того рока до конкурсу зголосило ся девятьох авторів, в тым двох дебютантів. Жырі, котре было в складі: Михал Павлич, Аліция Вєтошевова і Кветослава Копорова, оцінювала тексты Міляна Ґая, Штефана Смолея, Елены Хомовой Гріньовой, Меланіі Германовой, Миколая Ксеняка, Юрка Харитуна, Людмилы Шандальовой, Мариі Шмайдовой та Вєры Горішні. Перше місце в конкурсі здобыла зо свойом поезийом знана уж русиньска писателька Людмила Шандальова. Другє місце занял Юрко Харитун. Дебютантці Мариі Шмайдовой жырі признало третє місце. Конкурс орґанізує Спілка Русиньскых Писателів Словациі.

Нове місце на мапі полудня до познаваня народной культуры

В Коросні одкрыли Етноцентр Коросняньской Землі. Задачом новой інституциі єст презентувати, промувати та одтворювати культуру реґіону. В Етноцентрі знаня о фольклорі можут поглубляти не лем жытелі Коросна і околиц, але тіж туристы. Одвиджаючым обєкт інформациі з области штукы, традициі і народной музикы будут передавати мастеры, значыт особы зо старшого поколіня, котры представлят ім своі досвідчыня і знаня. Будут гын орґанізуваны ріжного рода варштаты, напримір кулінарны, традицийных співів ци народного ремесла. Інвестиция реалізувана в рамках проєкту «Модернізация забыткового дворця ПДЖ (Польскых Державных Желізниц) на потребы функцийонуваня Етноцентру Коросняньской Землі» коштувала около 19 млн. злотых. Коросняньскій маґістрат достал на тоту ціль дофінансуваня.

«Серенча» з новыма співанками

Стоваришына промоциі лемківкой творчости «Серенча» просит на концерт лемківского фолькового ансамблю «Серенча». Концерт буде проходил в суботу, 21. грудня/децембра 2019 рока о 18.00 год., в будинку Сельского Дому Культуры в Доміниковицях. Вчас концерту ансамбль запрезентує новы аранжациі творів, котры будут материялом на нову платню. Новы мотивы берут ся з колекций Оскара Кольберґа, зато концерт має наголовок «Слідами Оскара Кольберґа». Єст він орґанізуваный в рамках циклю концертів під спільным наголовком «Творча Інтерпретация Традициі». Реляцию нажыво буде мож обзерати на фейсбуковых профілях «gorlice.tv” та «Łemkowski Zespół Folkowy Serencza”. Проєкт єст реалізувяный при фінансовым спертю Малопольского Воєвідства в рамках «Меценату Малопольщы».