Сумар дня на 14. листопада/новембра 2019 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 14. листопада/новембра 2019 р.

Перше засідан Сойму і Сенату

12. листопада/новембра 2019 р. одбыли ся першы, інавґурацийны засіданя польского Сойму і Сенату. Такой місяц по выборах, якы прошли 13. жолтня/октобра 2019 р., присягу зложыли новы посланці Сойму і сенаторы Сенату. Ізбы выбрали своіх маршалків. Як першый засіданя одбыл Сойм IX каденциі. Маршалком сеньором рішыньом президента Дуды был выбраный Антоні Мацєревич. В Соймі выступувал Президент Анджей Дуда. Право і Справедливіст зголосило кандидатуру Ельжбєты Вітек на маршалка Сойму. Дальшы партиі не были тому противны і Вітек была выбрана на функцию. В Сенаті опоцизийный блок выставил кандидатуру Томаша Ґродзкого. Право і Справедливіст зголосило свого чловека – Станіслава Карчевского, маршалка бывшой каденциі. Конец-кіцньом при підпорі трьох незалежных сенаторів (єдна сенатор ся стримала од голосу) переміг кандидат опозицийного блоку, Томаш Ґродзкій. Як інформувала Польска Пресова Аґентура, барз правдоподібне, што в четвер президент Дуда десиґнує Матеуша Моравєцкого на премєра, а в пятницю покличе нову Раду Міністрів. В будучый віторок мало бы быти оголошене expose премєра. Польска Пресова Аґентура як джерело своіх інформаций подає представника начальства выграной партиі.

Календар з лемківскыма церквами і юлияньскыма святами

Выдавництво Лібра выпустило календар на 2020 рік під назвом «Найкрасшы лемківскы церкви». Тот григорияньскій календар містит найважнійшы церковны свята за юлияньскым календарьом. Лібра публикацию обогатила вельома фотоґрафіями лемківскых деревяных церкви, в тым декотрых з тых, котры сут записаны до світового списку Юнеско. Найдеме в ній знимкы прекрасных храмів в Устю Рускым, Поворознику, Лоси близко Ґорлиц, Бортным, Волівци, Щавнику, Команчы, Квятони, Котани, Святківці, Білянці, Ропиці Рускій і Рыхвалді. Ціна календаря в промоцийні оферті то 18 зл. Мож го придбати на сайті выдавництва www.libra.pl.

Меншынова стріча в Кракові

Полномічный Малопольского Воєводы 6. листопада/новембра орґанізувал дальшу стрічу з представниками нацийональных і етнічных меншын, урядниками і експертами, котры мают старати ся на реалізуваня вшелеякых вопросів повязаных з меншынами. Стріча проходила в Кракові. Были на ній присутны представникы словацкой соспільной орґанізациі і медий та ормяньскых, украіньскых, жыдівскых і ромскых здружынь і фондів. Пришли і представникы росийской і лемківской орґанізаций. Найважнійшы інформациі были переданы представничком малопольской поліциі, котра оповіла про стараня служб про забезпечыня прав і публичного порядку в однесіню до меншын. Поліция реалізує долготерміновы проґрамы, як нп. проґрам протидіяня злочынам мотивуваным ненавистю. Довєдна з Державным Музейом Аушвіц-Бірекнау до 2021 р. веденый єст проєкт для поліциі. Мат на ціли розпознавати крайні і радикальны рухы і припустны профашыстовскы зґрупуваня. Окремом частю стрічы в Малопольскым Воєвідскым Уряді было презентуваня представниками поєдных меншыновых орґанізаций своіх діянь, якы мают на ціли сохранити нацийональну достоменніст, етнічный язык або вказати етнічну літературу, музику і танці.

Буковскій стрітил ся з представниками меншын в Сербскій Республиці

Полномічный влады Словацкой Республикы про нацийональны меншыны Ласло Буковскій, принял в віторок, 12. листопада/новембра, Франя Ровера, председу Союзу Нацийональных Меншын в Сербскій Республиці, і Маю Кременович, предсідательку Рады про Нацийональны Меншыны в Сербскій Республиці. Як написал Ласло Буковскій на своім офіцияльным сайті в сіти Facebook, по стрічы з Франьом Ровером і Майом Кременович мусит підчеркнути, же дакотры елементы нацийональной політикы можут быти хосенны і про Словацию. Союз є неполітичным здружыньом громадян, котре має Сербском Республиком дану позицию здружыня з окремым публичным інтересом. Рада має законом встановлены компетенциі. Є м.ін. порадным орґаном Нацийонального Згромаджыня в Сербскій Республиці (парляменту). Буковскій делеґацию інформувал о ситуациі нацийональных меншын на Словациі. Делеґация подала інформациі о правах меншын в іх державі. Подля Буковского декотры з механізмів можут быти прикладом і про рыхтуваный закон о нацийональных меншынах на Словациі. В рамках федерациі Босня і Герцеґовина єст вызнана м.ін. русиньска меншына.