Сумар дня на 13. лютого/фебруара 2020 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 13. лютого/фебруара 2020 р.

Вышла нова книжка пн. «Дротарі»

Кінцьом 2019 р. Русиньска Oброда на Словaциі выдала автобіоґрафічный роман Івана Кінді під назвом «Дротарі». Текст роману мож в книжці найти по русиньскы і по словацкы. Роман з украіньского языка перекладала Анна Кузмякова. Автобіоґрафічный роман «Дротарі» єст о жывоті тых ремісників з такых русиньскых сел як Орябина, Камюнка, Литманова, Кремна (Кромпах), Страняны (Фольварк) ци Великій Липник. Хоц кника є о жытю русиньскых дротарів, на жаль, в часі свого выданя могла выйти лем по украіньскы, што не было зрозуміле Русинам. Першыраз была напечатана в 1974 році, десят років по смерти автора. Товды офіцияльно русиньска нацийональніст в Чехословациі не істнувала, книжка вышла по украіньскы. Іван Кіндя, як автор, але і сам дротар, котрый тото ремесло перевзял од своіх предків, пише в книжці не лем о причынах выникнутя дротарства, його традициі, але і о своіх пригодах, котры го в тым часі стрічали. Книжка «Дротарі» є дополнена ілюстрациями од Луциі Канюковой і архівальныма знимками родины Івана Кінді. Выданя книжкы в 2019 р. сперте было Фондом на підпору культуры нацийональных меншын Словацкой Республикы.

Стріча Братства Православной Молоджеы Вроцлавско-Щеціньской Єпархіі

9. лютого/фебруара в Любіні одбыла ся стріча заряду Братства Православной Молоджеы Вроцлавско-Щеціньской Єпархіі ПАПЦ. Стрічу попередила Божеска Літургія в місцевій церкви св. Тройці. Пак на приходстві делеґациі молодежы бесідували о плянах на текучый рік. Єдным з успіхів Братства Православной Молодежы в Любіні єст выданя нового православного місячника «Голос Віры». Дотля вказали ся два його номеры. Часопис має на ціли представляти подіі з церковного жытя. Направленый єст головно на молодіж, але находит в собі інформациі цікавы тіж для старшых ґенераций. Подібні як ціле єпархіяльне Братство, і тото любіньскє в своіх головных цілях має інтеґрацию цілой єпархіі, спільны поломництва, як тіж анґажуваня молодежы в жытя і розвиток парохій і єпархіі. Вчас стрічы молодіж в іх діянях сперал настоятель любіньской парохіі, о. Богдан Репела. Вартат спомнути, што заряд братства творят молоды Лемкы, вірны парохій на чужыні.

Медайльон Анны Порачовой

В суботу, 21. лютого/фебурара, Словацкій Народный Музей – Музей Русиньской Культуры в Пряшові орґанізує Медайльон Анны Порачовой. Подія зачне ся о 17.00 год. в музейных просторах при ул. Масариковій 20. В тот спосіб Музей хоче представити шырше особу той вызначной русиньской співачкы, котра належыт разом з Марийом Мачошковом, Ганком Сервіцком і інчым співачкам до так называных дам русиньской пісні. Порачова народила ся в русиньскым селі Кыів, в окресі Стара Любовня. То співачка, котра выконує русиньскы, шаришскы та духновны пісні. Через рокы свойой музичной діяльности была звязана з такыма ансамблями як Карпатянин, Шаришан, Ториса, Земплин ци Сабиновчан. В своій музичній карєрі Порачова выпустила пару сольовых платен. В марци 2019 р., вєдно з другыма русиньскыма солистками, Анна Порачова была нагороджена через владыку Йоана (Бабяка), пряшівского грекокатолицкого архієпископа і митрополиту Словациі памятным медальом з нагоды ювілейного рока пряшівской єпархіі.

Іщы мож видіти выставу «Енді Варголь: Обявліня»

Лем до неділі 16. лютого/фебурара мож видіти в Музею Енді Варголя в Пітсбурґу выставу під назвом «Енді Варголь: Обявліня». О єй одктытю 20. жолтня/октобра 2019 р. інформували сме перед деякым часом. Тема выставы єст дост выняткова, смотрячы на особу Енді Варголя, бо прикликує сакрум. Як раз тота сфера в Варгольовій творчости дотля была рідко стрічана. Артисту світ знат найбарже з пошыреных консумпцийных взорів та творів присвяченых популяризациі славных персон і брендів. Подібны выставы до той америцкой были уж орґанізуваны в рідных Меджелабірцях, а і в Ватикані. Постепенно світ познає інчу натуру, зверха контроверсийного, перекрачаючого границі, Енді Варголя. Чловека одникаль, котрый заховал в собі русиньску привязаніст до віры. Як чытати мож было в запрошыню на выставу, Варголь был практикуючым грекокатоликом. Там, де прожывала його родина серед інчых еміґрантів з Карпатской Руси, конечно і соспільне жытя было орґанізуване попри церковным. Через тых пару місяців любителі і дослідникы Варголя могли видіти выставу в пітсбуржскым музею. Іщы лем пару днів остало, прото заохочаме тых, котры іщы не схоснували той нагоды.

фот. www.diecezjawroclawsko-szczecinska.pl