Сумар дня на 13. листопада/новембра 2020 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 13. листопада/новембра 2020 р.

Легшый доступ до еврофондів

Председа Пряшівского Самосправного Краю Мілан Маєрскій підписал 10. жолтня/октобра меморандум о спілпрацы з трьома стратеґічно-плянуючыма реґіонами – Шариш, Спиш і Вышній Земплин. Каждый з субреґіонів має свого координатора. Цілю є злегшыти доступ до еврофондів, зменшыти бюрокрацию, што в ефекті має дати веце часу на реалізацию проєктів. По новому не буде уж про проєкты рішала Братислава, схвалюваня буде реалізуване на териториі Пряшівского Самосправного Краю посередництвом Рады Партнертства і Координацийной Рады Стратеґічно-Плянуючых Реґіонів. Субреґіон Спиш має центр в Попраді, Шариш в Пряшові і Вышній Земплин в Гуменным. Субреґіоны окрислены были на основі аналізы історично-ґеоґрафічных факторів, транспортовой інфраструктуры, локалізациі промысловых парків, можливосты туристичного руху і інчых.

В Русиньскым Музею Ніч Музеів онляйн

Ніч Музеів, котра мала проходити 16. мая, пройде конец-кіньцом онляйн 14. листопада/новембра. Проґрам в інтернетовым просторі рыхтує Словацкій Нацийональный Музей – Музей Русиньской Культуры в Пряшові. Будут то відеозаписы жанрово розмаітых подій, котры проходили в Музею, м.ін. представліня творчости карикатуристы Федора Віцо ци вказаня експозициі «Утверди, Боже – з істориі Православной Церкви на Словациі до 1948 р.». В рамках подіі онляйн Музей представит і творчіст русиньскых літератів – Владислава Сивого, Йосифа Кудзея, Мариі Мальцовской і Данєлі Капральовой. Споминати ся буде і на маляря Михала Чабалу, а для діти в музею прочытают і приповідкы. Музей Русиньской Культуры в Пряшові буде наново одкрытый од 18. листопада/новембра. А Музей Едні Варголя в Меджелабірцях оголосил, што уж є одкрытый і принимат туристів. В єдным моменті може на його обшыри перебывати 40 осіб, а при каждій експозициі не може быти веце як 6 осіб. Тогорічный сезон был для Музею найуспішнійшым, кєд іде о чысло одвиджаючых за цілый період істнуваня. В літнім сезоні Музей мал 12 700 туристів.

30 річниця першого богослужыня на Горі Звір

В середу, 11. листопада/новембра, минуло точно 30 років одколи была одслужена перша літургія на Горі Звір в селі Литманова. На ній од 5. серпня/авґуста 1990 р. до 6. серпня/авґуста 1995 р. мала ся явити Пречыста Діва. Перше богослужыня одправили в рамках празднуваня одпусту в Литмановій. Церков в селі присвячена є св. Михаілови Архістратигови, котрого ден в літургічным календари припадат на 8. листопада/новембра. На лістургіі присутны были і дівчата Івета Корчакова і Катарина Чеселькова, котры мали візиі, служыли о. Ян Завацкій, парох, та о. Василь Корманик, на тамтот час ректор богословской семінариі в Пряшові. Гора Звір єст наймолодшым путницкым місцьом Пряшівской Грекокатолицкой Архієпархіі. Церков доднес бадат ци явліня были досправдовы. На тот момент ціла документация явлінь вєдно з посольствами є загнана на посуджыня на Конґреґацию Доктрины Віры в Ватикані.

Інституциі культуры заперты, але мож спацерувати по саноцкым скансені

Музей Народного Будівництва в Саноку перед двома днями поінформувал, што заряджыньом директора Музею Єжы Ґінальского з дня 10. листопада/новембра Етноґрафічный Парк остає удоступненый для одвиджаючых до обзераня в формі пішой прогулькы без можливости входжыня до середины обєктів та без можливости хоснуваня звиджаня з провідником. На час обовязуючого заряджыня обовязуют обнижены ціны білетів вступу. В саноцкым скансені єдным з презентуваным секторів єст лемківскій. Находит ся в ним м.ін. церков з Ріпок, хыжа з Команчы, загороды з Королика Польского, Перегримкы, Климківкы та хыжы зо Смільника і зо Ждыні.