Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 12. мая 2020 р.
Ґеотермальны дослідничы верчыня в Санковій
Війт Ґміны Санкова Малґожата Малух підписала догваріня на проведіня ґеотермального дослідничого верчыня в Санковій. Заплянуваны роботы мают на ціли розпознати ґеотермальны джерела находячы ся на глубокости близко 3000 м. Окрем того зроблены будут ґеофізичны і гыдроґеолоґічны досліджыня, іх задачом буде єднозначне потверджыня скоршых ґеолоґічных припущынь. Верчыня зачне ся найскорше як лем буде то можливе. Пляново роботы найдолше тырвати будут до 11. листопада/новембра того рока. Цілый кошт той інвестициі то більше як 18 млн, з чого 15 млн то дофінансуваня з Державного Фонду Охороны Середовиска і Водной Господаркы. Зачаты працы то лем початок реалізациі перспективных плянів будовы ґеотерміі на обшыри ґміны Санкова. Більше знатя буде аж по закінчыню робіт та опрацуваню гыдроґеолоґічной документациі. Товды вкаже ся, ци плянувана будова специяльной теплоцентралі та аж і ґеотермального басену будут ся оплачати для ґміны.
Музей Дворы Карвациянів і Ґладышів уж отвореный для туристів
4. мая Музей Дворы Карвациянів і Ґладышів оддал до публичного хоснуваня зелены обшыри находячы ся в Скансені Погіряньского Села, в Каштели в Шымбарку і в Мазярскій Загороді в Лоси, а од 11. мая можливе єст тіж видіти вшыткы обєкты. Уж на сам початок музей зрыхтувал три новы выставы сучасных артистів прожываючых в Польщы – Кжыштофа Куліся, Барбары Губерт та Малґожаты Дрозд. Музей одкрытый єст 7 дни в тыжны, од понеділька до пятниці в годинах од 9.00 до 17.00, а в суботу і неділю од 10.00 до 18.00. В звязку з пандемійом власти музею задбали о безпеку туристів. Ограничено чысло одвиджаючых в єдным часі, а працівникы мают специялистичне охоронне облечыня. Окрем того одвиджаючы зобовязаны сут носити маскы, рукавичкы, хоснувати плыны до дезинфекциі та тримати одповідній дистанс.
Поміч для Гірскых Ратовничых Служб
Бєщадскы Гірскы Ратовничы Службы (GOPR) вкінци дождали ся нового операцийного авта. Ґрупа єст єдном з семох реґіональных ґруп Гірскых Ратовничых Служб. Покликана в 1961 р. діє на обшыри не лем Бєщадів, але тіж Низкого Бескіду. Нове авто ґрупы было запроєктуване і одновлене через Vvan Grabowski так, жебы як найбарже помочы ратовникам в іх роботі. Його выпосажыня не єст іщы комплетне, але уж тепер знатя, же буде то можливо найбарже модерна апаратура, котра допоможе ратовникам в часі веденых акций, м.ін. гляданя люди, в котрых найчастійше берут участ. Закуп фінансуваный был з проєкту «СОС – ратунок навчальный центр орґанізуваня і ведіня трансграничных ратунковых акций» спілфінансуваного з унійных середків в рамках Проґраму Трансграничной Спілпрацы Польща-Білорусь-Украіна 2014-2020.
Конец досліджынь в Лупкові
Не так давно наша редакция інформувала о будові трансграничной ґазовой леніі Польща-Словация, котра ішла буде через Лупків, село находяче ся в ґміні Команча. Припоминаме, же уж на самым початку будовы найдено фундаменты давной плебаніі, котры одраз были забезпечены, а пак на місце пришли археолоґы та члены Експлорацийно-Історичного Стоваришыня Ґалиция. В часі досліджынь окрем предметів хоснуваных наштоден, такых як сокыры, підковы ци керамічне ґратя, дослідникы нашли тіж пару перлин. Єдном з них єст значок «Орлята» з гербом Львова. Щестя мал тіж Бартош Мусял, котрый нашол австро-мадярскій медалийон смерти та найважнійше одкрытя тых досліджынь – бронзове остре закінчыня оружа з епохы бронзу. Покля што закінчыл ся етап докладной документациі плебаніі. Уж тепер бесідує ся, же в плянах єст реконструкция зарису плебаніі, але в іншым місци.
фот. Jarek Makutynowicz