Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 910 лютого/фебруара 2021 р.
Пращаня з о. Баранчуком
В суботу, 6. лютого/фебруара 2021 р., в православній церкви св. Михала Aрхангела в Реґєтові была служена літургія, по котрій вірны попращали свого долголітнього пароха, о. прот. др. Аркадия Баранчука, якій одтепер буде служыл в сусідній єпархіі Польской Автокефальной Православной Церкви. По літургіі одходячый з функциі пароха о. Баранчук был одзначеный медальом «Заслуженый для Пожарництва Ґорлицкой Землі». O звільніню владыком Паісийом о. Баранчука зо вшыткых становиск в перемышльско-ґорлицкій єпархіі інформували сме перед тыжньом. Отец Баранчук за свого парохуваня на Лемковині был орґанізатором і долголітнім директором Православного Осередка Милосердя Елеос в Ґладышові. Вчас свого парохуваня перше вєдно з вірныма Реґєтова піднял ся труду побудуваня нового храму, а перед даякым часом заініциювал з селянами Ґладышова поставити в тым селі нову церков, якой будова помалы поступує. За свою діяльніст і працу на хосен Церкви священник был в 2009 році нагородженый владыком Адамом почестном грамотом, в 2012 році ордером св. Мариі Магдалины III ступени, а в 2014 році бронзовым Крестом Заслугы через Президента Польской Республикы Броніслава Коморовского. Священник подякувал своім парохіянам за долголітню службу на Лемковині.
Не буде Музею Вілямівской Культуры?
Ґміна Вілямовиці може стратити веце як 7 млн зл дофінансуваня з Норвежскых Фондів на будову Музею Вілямівской Культуры. Причыном є підняте в 2019 р. радныма ґміны рішыня, якє сопротивлят ся середовискам ЛҐБТ, котре подля радных „ослаблят позицию традицийной родины і загоражат формуваню ся одповідніх моральных принципів будучых поколінь”. Подля соспільника і активісты ЛҐБТ Барта Сташевского, секретарият Норвежскых Фондів кінцьом січня/януара поіфнормувал о стриманю проєкту утворіня Музею Вілямівской Культуры аж радны не выцофают схваліня. Товды же фінансуваня буде вернене. Як раз тепер тырвают выясніня в тій справі. Вілямовиці находят ся в бєльскым повіті. Діє гын м.ін. Стоваришыня Вілямівяне, якє ратує вілямівскій язык перед загыбніньом, є то актуальні найменьшый з жыючых ґерманьскій язык на світі. В 2007 році за справом Тимофія Круля Бібліотека Конґресу ЗША вписала язык в реґістер языків світа. Проєкт основаня Музею то не лем плян побудувати будинок, але тіж ведсти постійны занятя звязаны з вілямівском культуром і вчыня вілямівского языка.
Сут грошы на ремонт Музею Енді Варголя в Меджелабірцях
Пряшівскiй Самосправный Край має на своім банковым конті другу част державной дотациі на велику обнову і модернізацию Музею Енді Варголя в Меджелабірцях. В тот спосіб пряшівска жупа, якій підчыненый єст музей, так уж од державы достала шіст мілийонів з цілковой дотациі 7,1 мілийона евро. Послідня част грошів має прити до кінця січня/януара слідуючого рока. Актуальні Музей находит ся в будинку з 80. років мунилого столітя. В рамках реконструкциі буде змінена фасада і просторы музею, прибудуваны і надбудуваны просторы. Будинок буде мал м.ін. новы выгляды, двері, стіны зо шкла ци підлогы. Являт ся новы ательєры, інтерактивны елементы, буде і місце на едукаицйны проґрамы. Просторы розшырят ся о три поверхы, чым выникне простір для розличных конференций, мультімедияальных презентаций, малых сценічных форм ци бесід. На стрісі буде оддыхова зона в формі амфітеатру. Модернізация буде тырвала 2 рокы.
Спілправа Ґладышова та Кривой
Неодолга зачне ся реализация спільного проєкту, якого цілю є допосажыти дім поломника в Ґладышові в необхідне ґратя до ведіня едукацийных занять та допосажыня нового будинку сельской світлиці в Кривій, якій находит ся напроти цекрви – будут то меблі до социяльных і господарчых поміщынь. В світлици плянуют тіж зорґанізувати постійну експозицию старых фотоґрафій Кривой і Ґладышова. Спільны діяня обох сел будут узуполніньом діянь підпераючых розвиток туристикы на обшыри Стоваришыня Локальна Ґрупа Діяня Ґорлицкій Бескід. Вартіст цілого проєкту то близко 58 тис. зл, в цілости фінансуваный є з Проґраму Розвиток Сельскых Обшыри на рокы 2014-2020.