Сумар дня на 10. грудня/децембра 2021 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 10. грудня/децембра 2021 р.

Навет о 40% більше токсичных одпадів, находит ся на обшыри бывшой Рафінериі Нафты 

Вказали ся новы інформациі тикаючы токсичных одпадів з обшыри бывшой Рафінериі Нафты Ґлімар в Ґорлицях. Як вказали ґеодезийны і кількістны десліджыня, токсичных одпадів може быти аж о 40% більше як сподівано ся на початку. Як інформували сме осінном пором, місто підписало уж умову на вывезіня 5 тис. тон небезпечных субстанцйі. Шацуваный кошт інвестициі то было коло 50 млн. зл. з чого більшіст то дотация з Державного Фонду Охороны Середовиска і Водной Господаркы. Як повіл для радия Краків бургомайстер Ґорлиц, Рафал Кукля, місто зложыло внесок о звекшыня дотациі на вывезіня вшыткых токсичных одпадів з обшыри бывшой Рафінериі Нафты. Надіє, што вывезіна субстанциі пройде на старых варунках пжетарґовых, што не принесе додатковых коштів для міста.

Онедолга поліцянти вернут до Устя Руского

В остатніх днях, по блиско 2 роках, закінчыла ся будова нового будинку поліциі, тепер лишило ся уж лем выпосажыня нового постерунку і працівники будут могли вернуты до себе. До той поры поліцянти з Устя Руского працували з ґорлицкой коменды. Новочесный будинок єст запроєктуваный для 18 поліциянтів і єст вполни пристосуваный до обслугы неполносправных осіб. Кошт інвестициі то близко 5 млн злотых, якы походят з проґраму модернізациі поліциі.

Етноцентрум Кросняньской Землі істнує уж два рокы  

Етноцентр Кросняньской Землі просит на подію організувану з нагоды другых уродин етноцентрум. Подія пройде в найблизшый веекенд од 10. до 12. грудня/децембра. Цілю єст не лем спілне святкуваня але тіж підсумуваня двох років діялности Етноцентрум та закінчыня бадавчого проєкту «Етноцентрум Кросняньской Землі на стежках традицийной культуры. Перша подорож: Obrzędowość doroczna». В час стрічы вручены останут тіж нагороды для лауреатів фотоґрафічно-краєзнавчого конкурсу «4 поры рока». Была то перша едиция конкурсу, а тогорічном головном темом были «Капличкы коросняньской землі». В проґрамі уродиновых святкувань находят ся ріжного рода варштати проваджрни з мастерами даного ремесла. Як заповняют орґанізаторе не бракне тіж і музыкы. На сцені запрезентуют сия Адам Струґа і Капеля Тжцініцокі. Сут тіж зрихтуваны атракциі для наймолодшых участників. Вступ на выдаріня проваджены в рамках уродин етноцентрум єст дармовый. Білше дрібниц та докладный плян подіі найдете на офіцийным сайті музею.

«Студя Сандеця» істория сандецкой змелі 

Вышол другій том наукового выдавництва «Студя Сандеця». В середині мож найти 19 текстів тикаючых ся ріжного рода тем звязаных з сандечызном. Прочытате в ним м.і. о Сандечызні в часах княгыні Кінґы, о Срібрным перьоді Крениці ци початках выжшого вчыня в Новым Санчы. Публікация поділена єст на пару часты, сут то артикулы і розправкы, бібльоґрафічны нотаткы ци кронікарскы запискы. Як підкрислят начелный редактор і історик Лешек Міґрал, вшыткы артикулы сут рецензуваны через Нукову Раду, в склад котрой входят персоны звязаны з Новым Санчом та Сандечызном. Додатково днес пройде стріча промуюча нове выданя «Студя Сандеця». Подія розпочне ся о год. 17.00 в Ґмаху Головным Округового Музею в Новым Санчы.

«Бескід без кіту» в формі аудьобука 

Од тепер культовой книжкы Маріі Стжелецкой пн.«Бескід без кіту» мож тіж послухати. Недавно переведено книжку і од тепер мож єй слухати в формі аудьобука. О пригодах головной геройкы- Теркы з часіл попередього столітя, оповідат Домініка Клузьняк. Доатково до аудьобука повстала коротка анімация, котра вказує сцены з Ниского Бескіду. Книжкы мож послухати по выкупліню доступу на сайті Storytel.