Сумар дня на 7. жолтня/октобра 2020 р.

В суботу, 3. жолтня/октобра, в просторах історичной будівлі Руской Бурсы в Ґорлицях проходила осіння стріча редакторів ансамблю медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+. Была то стріча інча як попередні, бо перша без нашого долголітнього шефредактора і основателя радия, бл. п. Богдана Ґамбаля. Засіданя одкрыла теперішня ведуча Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях, Наталия Малецка-Новак. Пак голос забрал Петро Медвід з Пряшова, якій попросил вшыткых присутных, жебы минутом тишы вшанувати памят покійного Ґамбаля. Редакцийный ансамбль бесідувал про пляны на будучый рік. Єдным з пріоритетів будучой діяльности єст зрыхтуваня шырокой кампаніі перед повселюдным списуваньом, котре в Польщы і на Словациі одбуде ся в 2021 р. ЛЕМ.фм хоче, жебы діяня направлены на промоцию лемківской, русиньской нацийональности і рідного языка выстартували іщы того рока. Важным пунктом была так само бесіда повязана з ґрафіком авдиций в 2021 р. Більшіст редакторів высловила волю рыхтувати новы проґрамы, але вшытко буде залежне од фінансуваня проєкту Міністерством Внутрішніх Справ і Адміністрациі Польской Республикы, котре фурт хоче ограничати фінансову підпору ЛЕМ.фм, без якой не мож продолжати реального радия. Посліднім пунктом стрічы были школіня з ріжных обшыри редакцийой роботы.

5. жолтня/октобра прошла медженародна конференция пн. «Не лем Потяг до культуры». Была то відеостріча орґанізувана вєдно через Маршалківскій Уряд Підкарпатского Воєвідства і Канцелярию Председы Пряшівского Краю, в котрій участ взяли ґаздове обох реґіонів, міністрове з обох держав – секретар стану в Міністерстві Інфраструктуры Рафал Вебер і секретар стану в Miністерстві Транспорту і Будівництва Словациі Ярослав Кмет, почестный консуль ПР в Пряшові Ян Гудацкій, самоурядовці з обох стран границі та урядникы одповідяльны за розвиток інфраструктуры, культуры і промоциі реґіону. Разом веце як 50 осіб, якы зышли ся онляйн, жебы підсумувати дотеперішні діяня iнтеґруючы підкарпатскє воєвідство і пряшівскій край. Омовили м.ін. сезон желізницьовых получынь на трасі Ряшів-Меджелабірці-Ряшів та проєкт Потяг до культуры. В 2020 році, мимо епідемічного стану, польско-словацкій потяг перевюз 4 тис. пасажырів, што было для урядників барз задоваляючым результатом. Запропонувано, жебы потяг в будучым дотерал дале – до Кошыц, аж і до Мішкольця. Веце про стрічу чытайте на нашым портали.

Дослідникы з Варшавского Університету, якы заінтересуваны сут реґіональном проблематиком і досліджаньом етнічных меншын в Польщы і поза Польщом, звертают ся з прошыньом выполнити недолгу анкєту. В досліджыню звідуют о тото, як ся чуєме, як постерігаме себе і світ та досвід быти Лемкыньом/Лемком в часі пандеміі коронавіруса. Результаты будут схоснуваны, жебы створити загальны аналізы, котры выкорыстают в науковых цілях. Внескы з досліджыня можут ся єднак придати, жебы підтримувати культуровы і соспільны лемківскы локальны ініциятивы. Анкєта тыкат ріжных аспектів хоснуваня лемківского языка та думкы на тото, як постерігана єст лемківска меншына. Можна робити анкєту і по леміквскы, і по польскы. Барз важне єст, жебы зробити ю до кінця. В подякуваню за выполніня анкєты мож отримати три книжкы в електронній версиі. Мотузок до анкєты подаєме на нашым портали.

4. жолтня/октобра в Андрийовій проходил одпуст на праздник Покровы Пресвятой Богородиці. З той нагоды была містным грекокатолицкым священником Йосифом Шофранком посвячена репліка грекокатолицкой церкви св. Лукы, котра была збудувана в селі в 1738 р. на місци, де є днес цмонтір. Деревяна церков згоріла в 1882 р. В огни знищыли ся і три дзвоны, котры посвятил товдышній мукачівскый єпископ Михаіл Мануіль Ольшавскій. Вынятковіст той реплікы, котрой автором є Марцель Штібріх, є в тым, же была зроблена подля єдиного істнуючого образу з 1906 р., котрый намалювал учытель малюваня Мирослав Рубій з Дьору.