Сумар дня 25. квітня/апріля 2023 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 25. квітня/апріля 2023 р.

Тогорічна едиция конкурсу ім. Івана Манайло Pro Arte Ruthenorum уж ся зачала

Як передал Андрий Манайло, ведучый жырі Нацийональной Преміі за Русиньскє Уменя ім. Івана Манайло Pro Arte Ruthenorum, мож уж зголошувати номінациі за рік 2023. Нагорода фундувана єст Світовым Конґресом Русинів та Русиньскым Нацийональным Самосправуваньом міста Вац на Мадярах. Цілю преміі єст підперати та нагороджувати сучасных русиньскых артистів, котры причынили ся до розвитку і промоциі русиньской штукы в світі. На офіцийным сайті конкурсу находит ся інтернетовый формуляр до зголошуваня номінациі, де треба подати пару даных і переслати працы артисты. Кандидатів мож зголошувати до кінця мая, а торжественне вручыня нагороды пройде в серпни/авґусті в Новым Саді. Головном нагородом в конкурсі єст статуя з подобом Івана Манайло, почестна грамота і фінансове вспертя артисты. Хоцкі нагорода признавана єст од 2020 р., то серед лавреатів находит ся уж і представник з Лемковины – Штефан Телеп, котрый в 2022 р. был посмертні нагородженый.

Нова атракция Мушыны онедолга буде готова

В остатнім часі інформували сме о будучій атракциі Мушыны. Не єст то конец новости в курорті. Кінцьом липця/юлия завершат ся ремонтовы роботы при реконструкциі XV-вічного граду в Мушыні. Як передала представничка Уряду Міста і Ґміны, реконструкция не была проста, замок находит ся на вершку горы, называной Баштовом, де тяжко было транспортувати материялы. Наступным проблемом, котрый явил ся іщы на етапі проєктуваня, был факт, што не лишыли ся ниякы рисункы ци знимкы презентуючы замок. З той причыны тяжко было го зреконструувати, а при проєктуваню взорувано ся на інчых градах з реґіону побудуваных в подібым часі. Як передал бургомайстер Мушыны Ян Ґольба, по закінчыню реновациі до звиджаня удоступнены будут замковы комнаты, подворец, башта, видокова плятформа та ґастрономічне поміщыня. Кошт інвестициі то понад 11 млн зл.

Шлезакы ждут на реализацию выстосуваных постулятів

В суботу 22. квітня/апріля в Катовицях прошла пресова конференция політиків, реґіоналистів та представників орґанізаций спілпрацуючых зо Шлезском Реґіональном Партийом – Шлезска Штама. Конференция посвячена была выстосуваным в страну державных власти постулятам о узнаня Шлезаків за етнічну меншыну, а шлезского за реґіональный язык та введіня шыроко пониманой реґіональной едукациі. Припоминаме, што згідні зо вступныма результатами Нацийонального Повселюдного Списуваня веденого в Польщы в 2021 р. понад піл мілийона жытелів Польшы окрислило свою нацийональніст як шлезску, а понад 450 тис. задеклярувало, же бесідує по шлезскы. Єст то найбільша етнічна меншына, котра фурт не єст правні узнана етнічном меншыном. Як підкрислил в часі конференциі европосол Лукаш Когут, результаты спису повинны вказати польскым політикам, што не мож легковажыти піл мілийона люди, котры уважают ся за Шлезаків, а ведена нима політика повинна лучыти і піперати многы культуры державы.

В Санковій будут споминати 108. річницю Битвы під Ґорлицями

Війт ґміны Санкова разом з бургомайстром Міста Ґорлиці і Реконструкцийном Історичном Ґрупом Ґорлиці 1915 просят до участи в Історичным пікніку в 108. річницю Битвы під Ґорлицями. Подія пройде в Санковій в віторок 2. мая і зачне ся од одданя чести жолнірям похороненым на цмонтерях в Ґорлицях, Ропици і Маластові. Пізнійше подія перенесе ся уж до Санковой, де од місяця рыхтувана была сценоґрафія до головной части проґраму – історичного видовиска. В меджечасі мож буде купити дашто од ремісників, пообзерати аероплян ци попрібувати горохову поливку. Попри подіі орґанізуваный єст тіж пілмаратон. Цілый плян акциі находит ся на сайті ґміны Санкова.