Сумар дня на 2. квітня/апріля 2025 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 2. квітня/апріля 2025 р.

Русины бесідували з передставниками Комітету Експертів Европейской Карты Реґіональных або Меншыновых Языків

Вчера в Музею Русиньской Культуры в Пряшові представникы Комітету Експертів Европейской Карты Реґіональных або Меншыновых Языків стрітили ся з представниками Руисинів – членами Рады Влады Словацкой Републикы про Нацийональны Меншыны Петром Медвідьом і Міляном Піліпом. Стріча одбыла ся як наслідство опубликуваного минулого рока VI Рапорту з реализациі постановлінь Европейской Карты Языків через Словацию, котра є сиґнатарийом Карты. Комітет експертів реченый рапорт провірює і консультує безпосередньо з меншынами. Представникы Русинів пояснили експертам, што актуальні найвекшым проблемом є шкільництво. Подля новой леґіслятивы дві школы, котры днес сут записаны як школы з навчальным русиньскым языком, будут прекваліфікуваны на школы з вчыньом русиньского языка. Окрем того припомнули, што неє на Словациі ани єдной середньой русиньской школы, што зас перекладат ся на дальше фунґуваня Інституту Русиньского Языка і Культуры Пряшівского Університету. Інчом важном темом была квестия двоязычности і хоснуваня русиньского языка в контакті з урядами. Бесідувано тіж і о дальшых проблематичных квестиях, як нп. о браку меншынового закону ци леґіслятивных змінах в обшыри фунґуваня меншыновых музеів.

«Горизонт Низкого Бескіду» – громадяньскій проєкт Руской Бурсы

Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях остало бенефіциєнтом Нацийонального Інституту Свободы – Центра Розвитку Громадяньского Соспільства і буде реализувало публичну задачу в рамках проґраму Урядовый Проґрам Фундуш Громадяньскых Ініциятив на рокы 2021-2030. Руска Бурса через два рокы буде реализувала амбітный громадяньскій проєкт, котрого цілю буде підперти і звекшыти голос локальных соспільности в квестиях, котры тыкают краєвиду, охороны природы і культурной спадковины Лемковины. Низкій Бескід, по выселінях з 40. років ХХ ст., мірят ся днес з інвестицийныма натисками, туристиком і розложеном забудовом. Бракує спійной просторовой політикы і діалоґу з локальныма спільнотами. Через фахове збаданя опініі, варштаты, конференцию і дебату з участю експертів, самоурядів, інституций і позаурядовых орґанізаций Руска Бурса буде хотіла выпрацувати спільны рекомендациі для будучности того выняткового місця. На конец проєкту доступный буде рапорт в двох языковых версиях з результатами баданя опініі. Вшыткы анкєты будут тіж мати своі лемківскоязычны версиі.

Де ся найде 500 га?

Ци Маґурскій Нацийональный Парк плянує розшырити свою обшыр? Власти Ґміны Крампна, по неофіцийных донесінях і занепокоіню мешканців, рішыли звідати Парк. Офіцийне писмо в тій справі до власти Парку скєрувала Війт Ґміны Крампна Катажына Мацєйчык. Війт Ґміны особливо звідує о тото, котры конкретні ділянкы обнимало буде пошыріня обшыри парку або актуализация його границ, а своє писмо кінчыт звіданьом о поясніня для потребы повекшыня обшыри Парку з природничого пункту пізріня. Директор Парку Норберт Кєць з одповіди пояснят, што Парк не плянує позыскувати новых ґрунтів, але ведены сут роботы над актуализацийом границ, бо выступує ріжниця медже простором выказаным в розпоряджыню з 1995 рока, котрым основаный был Парк (то 19 961 га), а простором, якій выникат з опису границ описаных в тым документі. Так што іде о реальне прилучыня 500 га земель, котры теоретичні сут в обшыри Парку. Директор подал, же єст уж по вступных бесідах з представниками Державных Лісів і Ґміном Санкова, з котрых то єдиниц мож бы было выокремити бракуючы гектары.