Сумар дня 19. квітня/апріля 2023 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 19. квітня/апріля 2023 р.

Буде скора дорога Любін-Вроцлав

Підписали перше догваріня на дорогу Любін-Вроцлав. Перебудову державных доріг номер 36 і 94 на одтинку з Любіна до столиці Нижнього Шлеска вписали до урядового проґраму перебудовы державных доріг. 31. марця в Любіні Ґенеральня Дирекция Державных Доріг і Автострад підписала догваріня з выконавцьом необхідной документациі до оголошыня конкурсу на будову дорогы. Ціле технічно-економічно-середовискове студиюм має быти готове протягом пятьох років. За три місяці же Дирекция хоче уж достати можливы вариянты переходу новой трасы. Того рока мают тіж провести соспільны консультациі. Для любіньского реґіону дорога скорого руху з двома пасами буде важным дополніньом експресовой дорогы С3 і автострады А4. На будову дорогы Любін-Вроцлав в буджеті державы зарезервували 2,5 млд зл. Так на днес є рахываный кошт той інвестициі.

Приняли розрахунок ПСК

Посланці Заступистельства Пряшівского Самосправного Краю на засіданю в понедільок 17. квітня/апріля схвалили завершальный розрахунок ПСК за 2022 рік. Выникат з него, што Край мал 277,4 млн евро вплывів та 303,2 млн евро выдатків. Як пишут в документациі до розрахунку, ґаздуваня в 2022 році позначыла пандемія, война на Украіні та енерґетичный кризис, а то наперек тому, што економіка Словацкой Респибликы росла. Вплывы до буджету пряшівского краю з податків од фізичных осіб были векшы як проґнозуваня. Векшы выдаткы выникли м.ін. з причыны реализуваня превенцийных діянь в звязку з пандемійом, помочы біженцям та высокых цін ґазу і електрикы.

Ци лісова узкоштрекова колейка верне на штреку?

В минулым тыжни прошла стріча представників Уряду Ґміны Команча з представниками Фундациі «Штреком Ославы». Цілю стрічы было омовити актуальны справы звязаны з ревітализацийом лісовой узкоштрековой колейкы. Фундация є клястером пару локальных орґанізаций. Была завязана, жебы підперти туристичну і економічну атракцийніст реґіону через культурову і природничу спадковину на пограничы Низкого Бескіду і Бєщадів. Першы формальны пробы реактивуваня лісовой колейкы на обшыри ґміны Команча были підняты пару років тому. Ціле адміністрацийне поступуваня в тій справі справописане є на сайті уряду. Фундация звернула ся перед штырьома роками до війта ґміны Команча з внеском переказати ій торовиско на одтинку Репедь-Смільник, то єднак было залежне од згоды Ґенерального Директора Державных Лісів. Дотепер війт не отримал догваріня в тій справі од Надлісництва Команча, в звязку з чым Фундация не може заняти ся порядкуваньом штрекы, а туристичный потенциял на тій обшыри не єст хоснуваный.

Як протидіяти стиґматизациі меншыновых ґруп?

Явила ся нова, дармова публикация пн. «Меншыны і іх языкы в кризі» од Варшавского Університету, котра м.ін. подає практичны рекоменациі і розвязаня, жебы поправити обставины функцийонуваня меншыновых ґруп в Польщы, заґарантувати ім ліпше підпертя для захованя іх языків і культур, протидіяти дискримінациі і стиґматизациі (тіж в медияльній комунікациі) та будувати ліпшы односины медже етнічныма меншынами а векшыновым соспільством. Книжка є ефектом парулітніх бадань дослідників з Центра Заанґажуваных Досліджынь над Культуровым Тырваньом на Выділі Артес Лібералес на Варшавскым Університеті і меншыновых активістів реализуваных в рамках проєтку «Языковый антидот». Пару років дослідникы провірювали влияня дискримінациі, а тіж пандеміі COVID-19 на здоровля і добростан выбраных етнічных меншын і міґрантів, м.ін. Лемків, кашебів ци Шлезаків. Бадали тіж, якій єст хосен з захованя материньского языка та сильной етнічной достоменности. В звязку з тым, же публикация презентує готовый антистиґмацизацийный пакєт добрых практик, то є скєрувана предовшыткым до: працодавців, урядовых ци едукацийных інституций, самоурядів, локальных орґанізаций, журналистів, учытелів, студентів ци активістів. Можна єй дармо побрати з сайту Центра Заанґажуваных Досліджынь над Культуровым тырваньом Выділу Артес Лібералес, неодолга до розданя трафлят і примірникы тлумачыня книжкы на лемківскій язык.