Ближать ся свята, котры діти мають якбач найрадше. Рождество. Найменшы їх люблять головно зато, же чекають, што їм Ісуско принесе під стромик. Ці ся їм сповнять сны о дарунках. Вже і ґенерація моїх родічів памятать, же тоты свята даколи не были такы щіры на дарункы. Люди не мали тілько грошей, многы были барз бідны і куповало ся тото, што было котрій дітині треба. Не тото, што собі здумала. Люди мусили знати добрі ґаздовати. Дорогы грачкы або непотрібны речі? На то могли забыти. З высшов жывотнов уровньов пришли і дорогшы дарункы і днесь ся то бере як даякый обовязок, же добры свята суть втогды, кідь є вельо дарунків, грачок, о котрых за пару тыжднів дізнаме ся, же суть непотрібны, з котрыма ся наконець діти ани не грають, і котры дітині нич до жывота не дають. Знам, тяжко одречі дашто нашым найменшым…
Приємный „рождественный дарунок“ нам того року зачатком децембра приготовили і нашы депутаты в парламенті. Схвалили на културу народностных меншын у 2015 році о 50 тісяч евро веце як ся плановало з тым, же подля моделу перерозділіня грошей будуть мати Русины веце о тридцять тісяч. Шумна частка.
Мы, Русины, сьме шпеціфічны, окрем іншого, і тым, же ани церьковны свята не маєме довєдна. Єдны ідуть подля нового календаря, другы подля старого. Потім є іщі ґрупа такых, котра собі „родинне“ Рождество з дарунками зробить в децембрі і в януарі потім святкують Рождество як церьковне свято на богослужінях. Значіть, Рождество двараз.
У моїй родині ся, од коли світ памятам, святковало по новому. Бо і в церькви ся вже ішло втогды по новому. В памяти мі жыво зістали єдны свята. Як все сьме мали дома Рождество в децембрі і я єм дістав дарункы од Ісуска, тішыв єм ся, просто рай на земли. Але што было выняткове на тых святах, то є то, же собі памятам, як сьме на зачатку рока зо сестров і родічами пішли до Полаты, выдкы є мій нянько, до стрыка Николая. Памятам, же сестра і сестерніці мали на собі крої, но найголовніше было то, же в рамках „руськых свят“ Ісуско мене в Полаті не обышов і знова єм дістав дарунок. Кідь добрі памятам, быв то даякый трактор на граня. Дашто чудесне! Барз ся мі то любило, же маме Рождество двараз і дарункы двараз.
Веце як 294 тісяч евро, котры будуть мати Русины ку діспозіції на свою културу у 2015 році, є досправды шумна частка. Залежыть теперь на нас, якы „подарункы“ собі в наступнім році за них купиме. Ці будуть жадателі, значіть нашы орґанізації, села, жадати на реално потрібны проєкты, котры нам поможуть всокотити і розвивати свій народ, ці будуть ґаздовати так, як нашы стары родічі, кідь куповали тото, што потрібне, або будеме розбивати грошы на непотрібны „грачкы“, котры нам не треба, котры нам нич до жывота не дають. Самособов, буде то залежати нелем на жадателях, але і на комісії, котра буде грошы міджі них ділити, ґаздовати.
Но єдно знам бізовно. Двараз тот рік з державного розрахунку дарунок на културу не дістанеме лем зато, же в Братіславі поінформуєме, же мы будеме мати іщі другы свята по старому. Треба раховати лем зо сумов таков, яка є. І кідь знам, же подакотры бы сьме перед розумным ґаздованьом радше волили як раз тоту можливость. Шумны свята, ці по старому, ці по новому, дорогы чітателі!
Петро Медвідь
Веце інтересных статей ся можете дочітати уж тот тыждень в інформачнім двотыжденнику Русинів на Словеньску „Інфо Русин“ ч. 21/22, котрый выдавать Русиньска оброда на Словеньску. В припаді інтересу ся на можливости передплачіня можете опросити на імейловій адресі: peter.medvid@gmail.com
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА