Сто років од народжіня владыкы Йосифа Головача

В тых днях Мукачовска ґрекокатолицька єпархія припоминать собі сто років од народжіня помічного мукачовского єпіскопа – владыкы Йосифа Головача, тітуларьного єпіскопа созопольского в Хемінонто.

Свою єпіскопску хіротонію прияв владыка Йосиф тайно, в часі, коли Мукачовска єпархія офіціално не існовала, і ґрекокатоликы были заборонены. По леґалізації єпархії вів як ректор і молодых богословів.

Сын священика

Преосвященый владыка Йосиф Головач народив ся в Імстичові, у втогдышній Чехословакії, 11-го авґуста 1924-го року до родины ґрекокатолицького священика Штефана Головача і його жены Іріны Ляховіч.

На священика быв рукоположеный блаженым єромучеником – мукачовскым єпіскопом Теодором Ромжом, 14-го септембра 1947-го року. Рукоположеный быв як женатый священик, із женов Єлизаветов Гладоник мали штироє дітей. Жена пізніше вмерла. До року 1949 служыв священиком в селі Ярок.

Його проповіді і пастырьске служіня приносили великы плоды. Напрямив ся на укріпіня жывота парохїї і підтримку духовности посеред народа. Но пак пришла ліквідація Ґрекокатолицькой церькви з боку комуністічного режіму.

У 1951-ім році переніс ся до села Оноківці. По забороніню душпастыьрской роботы выконовав цівілну роботу. По штудіях почав працовати в медициньскых установах на Підкарпатю. Попри тім далше служыв священиком в ілеґаліті, не опустив своє стадо, і вів го духовно в коншпірації.

Тайный єпіскоп і педаґоґ

Кедьже далше быв Йосиф Головач в ілеґалній церькви актівным священиком, владыка Александер Хіра, котрый быв у тім часі тайным мукачовскым єпіскопом, вырішыв Йосифа Головача рукоположыти на помічного єпіскопа.

Хіротонія одбыла ся 15-го марца 1983-го року в пріватнім квартелі владыкы Хіры в Караґанді, де жыв у выгнанстві, і одкыль намагав ся, і частыма навщівами Підкарпатя, докля му то было уможнено, старати ся о єпархію. Владыка Александер занедовго вмер.

У 1984-ім році одышов владыка Йосиф на пензію в рамках свойой цівілной професії. Окрім свойой місії помічного єпіскопа, владыка Йосиф у себе в Оноківцях вів теолоґічны курзы. Рихтовав так будучіх священиків.

Обновліня Мукачовской єпархії

У 1989-ім році на Україні обновила ся Ґрекокатолицька церьков, в тім чіслі і русиньска Мукачовска єпархія на Підкарпатю. Владыка Головач у 1990-ім році вернув до душпастырьской роботы на парохії. Так само став ректором обновленой Ужогодьской богословской академії.

Святішый Престол 16-го януара 1991-го року офіціално потвердив єпіскопску хіротонію владыкы Йосифа і він став помічным мукачовскым єпіскопопом, тітуларьным єпіскопом созопольскым в Хемінонто. Єпархом став владыка Іоанн Семедій, далшым помічным єпіскопом став владыка Іван Марґітич – обидвоми так само рукоположены тайно.

На русиньскых позіціях

В юні 1990-го року проходив в Римі Сінод єпіскопів Україньской ґрекокатолицькой церькви, на котрый пришов і владыка Іоанн Семедій вєдно з владыками Іваном Марґітичом і Йосифом Головачом, кедьже дістали запрошіня.

На сіноді быв владыка Семедій під тиском з боку україньскых єпіскопів, жебы його єпархія приєднала ся до складу україньской церькви.

В тій думці мали україньскы єпсікопи союзника – Івана Марґітича, котрый быв проукраїньского напряму. Многы проукраїньскы думаючі ґрекокатоликы Марґітича беруть за чоловіка, котрый войовав проти „сепаратізма“ втогдышнього веджіня Мукачовской єпархії.

Навспак, владыка Йосиф Головач стояв при владыкови Семедійови. Подарило ся тым сохранити єпархію прямо під юрідікційов Рима. Тым сохранена была нелем історічна Ужгородьска унія, з котрой русиньскы ґрекокатоликы вышли, але заборонило ся тым і скорій українізації церькви на Підкарпатю, заховав ся статус Мукачовской єпархії як церькви свого права – русиньской.

Владыка Йосиф Головач вмер в Ужгороді 18-го юна 2000-го року. Похованый быв у селі Оноківці недалекго Ужгорода.