Туристична аґро-ґаздівка в Липівци – Ґуткова Колиба – на Східній Лемковині опубликувала в інтернеті реляцию – надзвычайной красы фільм, в котрым головным актором єст стара лемківска яблін. В звуковій стежці выступуют в образі іщы співаючы птахы і голосно бренкаючы пчолы, котры зберают солодкій нектар з квітя.
Липовец то выселене і знищене по акциі Вісла лемківскє село, недалеко Яслиск, малого місточка, положеного на східній Лемковині. До войны, в 1936 році в Липівци і сусідній Черемсі жыло 532 грекокатоликів і 650 православных. В селі были дві церкви, стара – св. Миколая Чудотоворця, побудувана в 1640 р. і нова, недокінчена, побудувана в 1931 р. В другій половині ХІХ ст., коли парохом в Липівци был о. Миколай Волошынович, народил ся в селі Александер Волошинович, вызначний русиньскій діяч, приятель Добряньского, уйко Антонича.
За історичныма джерелами, село Липовец мало бы основати в ХVІ ст. 12 вандрівных ґаздів з Волощыны. Назва села мала ся взяти од липового ліса, котрий порастал горы кругом села. Земля разом з лісами належала до перемышльскых латиньскых єпископів. По знесіню панщыны Липівчане трудили ся гандльом мазю – головно на Пряшівскій Руси і на Мадярах. Прото прозывали іх «мазярами».
Вчас Великой Войны през село переходил фронт. Третя част села была товды спалена Мадярами. На яр 1929 р. векшына жытелів села перешла на православя. Причынили са ґу тому економічны обставины – коштовна будова новой грекокатолицкой церкви, подіі в сусідній Тыляві і аґітация вертаючых з Америкы робітників з Липівця.