Спор мімо „мейнстріму“

В остатніх днях світовы медії в рамках середньоевропского простору інтересує головно діпломатічный спор меджі „братняками“ – Мадярьском і Польщов. Дакус в тіни находить ся іншый спор, но о то важнішый.

В послідніх днях в медіях говорить ся головно о діпломатічнім спорі меджі Мадярьском і Польщов, котрый є лем завершіньом довгодобо іншых поглядів на політіку што до войны на Україні і односин із Москвов. Меджі Варшавов і Будапештом якбач не было ниґда веце менталных кілометрів як їх є теперь, і в столиці Польщі вже зазвучав вопрос, чом властно Мадярьско іщі хоче зістати членом Европской унії і НАТО.

То, што затля зістало мімо простор світовых мейнстрімовых медій, або кедь ся о тім інформовало, так лем барз курто, суть высловы польского підпредседы влады, міністра обороны і шефа владных людовців Владислава Косіняка-Камиша. Притім якраз його слова знова дакус приближують польску політіку з тов мадярьсков.

Віцепремєр ся перед пару днями в єдній із польскых телевізій высловив, же не буде жадного вступу Україны до Еропской унії, не будуть жадны одкрыты граніці, жаден вольный рынок, покля не вырішыть ся справа Волині.

Знаме, же Волиньска різанина є єдным із найболістнішых моментів історії польского народа. А так само знаме, же Україна дотеперь властно не одсудила ясно тоты історічны дії, навспак, злочінців, котры кров волиньскых жертв мають на своїх руках, прославлять як героїв.

Навеце, і кедь сучасный презідент Україны Володимір Зеленьскый намагав ся при 80-ій річніці той масакры даякым способом бісідовати так, жебы польскій стороні хоцьлем дакус „погласкав“ уха, реалность є така, же далше боронить ся ексгумації, перепохованю жертв, будованю цінтерів. Но і далше суть героями на Україні Бандера, Шухевіч і так далше.

Україна дотеперь властно не одсудила ясно тоты історічны дії, навспак, злочінців, котры кров волиньскых жертв мають на своїх руках, прославлять як героїв.

Покля дотеперь Польща явила ся як партнер, котрый безусловно од початку повноформатовой войны у 2022-ім році підтримує Київ, слова віцепремєра дакус змінили тот образ. Тоты слова, окрім іншого, значать і то, же і Польща має свої граніці а інтересы, через котры „не іде влак“.

Самособов, можеме собі повісти, же то лем слова лідера меншой владной партії людовців, но і премєр Туск в припаді, же бы ся людовці поставили на задні ногы, не може іти до різіка, жебы стратити їх голосы, кедь хоче утримати векшыну.

Навеце, мінить то образ польской політікы і в тім, же она не є монолітом што до безусловной підпоры Україны, і же не є монолітом ани в тім, жебы тему Волині зохабили польскы політіци „выбавльовати“ лем крайній правіці.

В непосліднім ряді то вказує і на факт, же і кедь односины меджі Польщов і Мадярьском суть моментално барз злы, предсі то не буде наконець лем Мадярьско, хто реално буде хотіти дашто за дашто. Значіть, просаджіня своїх інтересів за то, жебы голосовати за вступ Україны до Европской унії.

Тот спор о Волинь є мімо „мейнстріму“ лем затля. Но покля реално буде мала іти інтеґрація Україны далше по пути, пак є можливым, же іщі буде мати барз много простору і в тых медіях, котры о тім днесь, так само „безусловно“ як многы западны політіци в односинах із Українов, мовчать.

Ясне діло, же Польща в припаді Волині стоїть на правилнім боці. І Україна бы мала ясно поставити ся ку тому вопросу.

На другім боці треба припомянути і то, же Польща так само має іщі єден історічный довг, довг односно історічной памяти, і тот дотулять ся ясного одсуджіня такзваной Акції Вісла, в котрій потерпіли Русины.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.