Спокій в Смереківци

На єдным з ґорлицкых порталів явил ся допис, што ґрупа більше як 100 Ромів терроризує жытелів Смереківця. Не єст то згідне з правдом.

Пресовый представник Повітовой Коменды в Ґорлицях – Ґжеґож Щепанек, потвердил, же до села в понедільок, 30. вересня/септембра, зъіхала ся чысленна ґрупа громадян Румуніі, жебы зберати грибы. Через ден розъізджают ся по сусідніх селах, а ночуют в нижній части села під лісом, де зорґанізували сой табір. «То сут ромскы громадяне Румуніі, котры бесідуют просто, што приіхали зберати грибы» – бесідує офіцер Щепанек. «Хоц може ся то дакому здавати чудне, то так фактичні є. Выкликує то деякій непокій серед жытелів Смереківця» – додає.

Станом на вчера, 3. жолтня/октобра, не однотувано ниякого повідомліня о преступстві або выкрочыню на шкоду Смереківчан. Потверджат тото шолтыска села – Гелена Ващышак: «Ходят по Яворині, по лісі, зберают грибы. Никому в сусідстві нич не зробили, нихто нич не нарікал, жебы му дашто згынуло ітп. Сут спокійны». Шолтыска чудує ся, одкале вышли такы інформациі, што описує ґорлицкій порталь. «На якій основі мож іх затримати, як сут спокійны? Не маме ся до чого причыпити» – кінчыт шолтыска.

Грибяре з Румуніі были покараны повчыньом і мандатами за розпаляня ватр за близко ліса, въізджаня автами до ліса – там, де заборонено, і за шіст інчых дороговых выкрочынь. «Не маме ниякых зголошынь тыкаючых маєтку жытелів ци здоровля, жытя або гідности. Доставали сме лем інформациі од жытелів Смереківця, што тота ґрупа там є» – спостерігат офіцер Ґжеґож Щепанек. «Не роблят нич злого, не нарушают переписів, а там, де є то стверджане, вытіганы сут консеквенциі. Місце, в котрым має табір ґрупа, не єст приватне, не єст обняте заказом въізду ци перебываня. Кєд бы-м я або дахто інчый ствердил, же хочу там стояти через дальшый тыжден, то ниякє право того не боронит» – додає.

Декотры під дописом поміщеным ґорлицкым портальом пишут, што «треба выбрати ся до Смереківця і ясно дати зрозуміти, што не сут гын мило виджены». Радят, жебы выслати там любителів локальных спортовых команд, ци взяти пістолеты. Являют ся аж і такы: «Дзяда до міха, а міх до озера. Так нашы діды робили. Не хотят ся пристосувати до жытя в нашій державі, то вон». З таком поставом, особливі з поміщаньом дописів про ситуациі, што не мают основ в фактах, котры выкликуют велику аґресию інчых, не згаджат ся Моніка Шнайдерман. Знана писателька і властителька выдавництва Чарне помістила на своім профіли коментар, што: «Каждый камін, котрый за справом Пана тексту впаде тепер в Смереківци, обтяжыт Пана сумліня, Пане Розплоховскій. А мы – звертайме увагу, што удоступняме. Памятайме, як невельо треба, жебы поляла ся кров».