Спартакіада

Євген Хлобистов не видить проблем в тім, же бы Русины были на Україні вызнаны корінным народом. Аж до моменту, коли собі спомяне, же не робиме Спартакіаду, і за думками україньскых науковців не існуєме.

На порталі громадске радіо быв пару днів тому публікованый розговор із професором Євгеном Хлобистовом, доктором економічных наук, котрый є експертом орґанізації Кримськотатарський Ресурсний Центер. Назва розговору выходила із высловленой думкы професора, же україньска леґіслатіва має призначіти іщі дакілько корінных народів. Андрій Куликов, котрый інтервю із Хлобистовом робив, позвідав ся експерта і на Русинів.

Што з Русинами, котры жыють на Закарпатю, інтересовало Куликова. На то му респондент одповів, же Русины можуть быти корінным народом, покля… Леґендарне „покля“ є сінонімом того, же такой за тым прийде одповідь, чом властно не годны быти. Так є то і в припаді Хлобиствоа, котрый такой за тым одповідать, же ся мусять сотворити односны условії, меджі котрыма говорить о самоорґанізації Русинів, о тім, же бы мали Русины сотворити орґан, котрый буде представльовати їх народны інтересы. Жебы ся предці лем з того не дало якось выйти, він сам в тім проблем не видить, же бы тому так было, но наукова точка зору є така, же Русины на не суть окремый народ, лем частков україньского народа.

Жебы ся не блукати і не страчати в термінах, пояснийме собі, о што властно іде з корінныма народами.

По перше, найпростіше повіджено, корінны народы суть автохтонны народы. Значіть народы, котры на конкретній теріторії жыли цілы вікы без огляду на то, як ся мінили або не мінили на тій теріторії граніці і державы. О тім, же Русины в Карпатах суть корінный, автохтонный народ, може похыбовати лем слабодухый чоловік, котрый не знать із історії ани букву, кедьже русиньске населіня на тій теріторії, котра днесь розділена меджі дакілько держав, вікы жыють. Іншу позіцію мають Русины в діаспорі – в Сербії, Хорватії, Чеській републіці, Северній Америці. Русины в Карпатах, включно теріторії днешньой Україны, сповнюють тото основне условіє, зато не знам, якы далшы условії і чом бы мала Україна давати, жебы їм тот статус быв признаный.

По друге, і кедь Русины суть автохтонным, корінным народом і на Словакії, в Польщі, Мадярьску, Румунії, не всядыль ся в тім робить різніця. В державах, о котрых пишеме, суть вшыткы меншыны єднакого статусу. Суть то признаны народностны меншыны і нихто не звертать увагу на то, ці то меншына автохтонна, або меншына, котра на тоту теріторію даякым іншым способом в хорнолоґічнім процесі пришла. В практіці то значіть, же Русины, мають тот сам статус на Словакії – статус народностной меншыны, як і російска ці україньска меншына, котра ся на тоту теріторію зачала населяти головно по Першій світовій войні, коли втікали перед більшевиками, хоць Русиниы на части днешньой словацькой теріторії жыли вікы. Сітуація на Україні є інша, бо Київ розрізнять меджі корінныма, автохтонныма народами, і решта має статус народностной мешныны. Зато в припаді Русинів на Україні є важным, ці будуть вызнаны як корінный народ або ніт.

Но вернийме ся до реалности. Покля ту сниєме о статусі корінного народа, реаліта є така, же Русины днесь на Україні не суть вызнаны ани як народностна меншына. Хлобистовом высловлены условії суть абсурдны. Якы условії мають іщі Русины сотворити, жебы были корінным народом, кедь не старчіть, же сповнюють тото основне, „быти домашнім“ на теріторії? Што сповнили кримскы Татары навеце, же они суть корінным народом, а Русины затля не можуть быти? Покля бісідує професор о самоорґанізації, яка далша самоорґанізація бы мала меджі Русинами быти, кедь на старчіть, же мають свої орґанізації, же мають Народну раду Русинів Закарпатя, до котрой входить векшына орґанізацій, же мають представителів у Світовім конґресі Русинів? І як мають сотворити орґан, котрый бы представльовав їх народны інтересы, кедь не мають ани статус народностной меншыны і многы актівісты были або суть переслідованы, перзеквованы, є їм знеприємньованый жывот державныма орґанами лем зато, же хотять возродити народ?

Покля Хлобистов думать в рамках самоорґанізації то, же бы требало масы людей, котры бы ся ку Русинам голосили, пак маю пару позначок. І кедь Русины не суть вызнаны як меншына на Україні, в затля єдинім переписі приголосило ся коло 10 тісяч людей ку Русинам, хоць были прирахованы за Українців. Підкреслюю, же подобне чісло ся ку Русинам голосить в Польщі, маєме комуніты в окремых державах, в рамках котрых ся іщі менше людей голосить ку тій народности, но народность русиньска є вызнана тыма державами.

Покля самоорґанізаційов думать, же великы масы людей мають штось орґанізовано робити, пак мушу позначіти, же ніт. Русины не будуть робити Спартакіаду, жебы вказали, же існують. То політіка недемократічных режімів, масово ся орґанізовати, примусити людей штось орґанізовати робити, жебы вказати силу. Приголошіня ся ку народности, народне самоусвідомліня, не є Спартакіада, абсолутно то не мусить быти о масах. Є то о субєктівнім пересвідчіню чоловіка і держава, покля честує людьскы і народностны права, має чоловіку дати можливость своє народностне усвідомліня свободно выразити, дати му можливость розвивати свою комуніту, културу, язык.

Є смутне, же чоловік, котрый є експертом орґанізації, яка занимать ся єднов народностнов меншынов, властно корінным народом на Україні, іде встановльовати даякы условії, жебы міг існовати іншый корінный народ, а не быв лем „частков україньского народа“.

Мусиме повісти ясно: Ніт! Не будеме робити Спартакіаду, так як єй не робили ани кримскы Татары, жебы нас Київ конечно вызнав. Маєме свої права, так як їх мають і кримскы Татары, і нихто нам ку тому, жебы были практікованы, условії не буде діктовати. Условії, котры жадате, суть в меджінародных документах, якы Київ давно підписав.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА