Сойм: громадяньскій проєкт о шлезскій меншыні – до дальшых робіт в комісиях

Як подає ППА (Польска Пресова Аґенция) Сойм скєрувал до дальшых робіт в комісиях громадяньскій проєкт уставы, вызнаючий шлезску меншыну як етнічну меншыну. Скорше остал одкликаний внесок послів PSL і Kukiz’15 о одшмаріня проєкту в першым чытаню.

За переданьом проєкту до дальшых робіт в комісиях адміністрациі і внутрішніх справ та до комісиі нацийональных і етнічных меншын было 249 послів, 51 было против, 124 стримало ся од голосу.

Громадяньскій проєкт закладат зачысліня до теперішньой листы штырьох етнічных меншын: лемківской, караімской, ромской і татарской, пятой – шлезской.

Вчас тырваючого на яр 2014 збераня підписів, проєкт поперло 140 тис. осіб. Спераний м.ін. через Рух Автономіі Шлеска громадяньскій проєкт прошол до соймовой канцеляриі в липци/юлию 2014 р., в жолтни/октобрі одбыло ся його перше чытаня, але леґісляцийны роботы ся скінчыли. В теперішній каденциі громадяньскій проєкт розмострюваний єст од початку.

Введена в жытя в 2005 р, устава о нацийональных і етнічных меншынах та о реґіональным языку дефініює нацийональну меншыну через критерию ідентифікациі з нацийом, зорґанізуваном в своій державі, а етнічны меншыну – як бездержавну народніст.

Зміны, котры пропонуваны сут в новій версиі уставы, дали бы шлезскому языкови статус реґіонального языка і – што з тым звязане – правну охорону, фонды м.ін. на реґіональну шлезску едукацию, культурну і артистычну діяльніст, творіня шлезскых телевізийных і радийовых проґрамів та сохраніня місц звязаных зо шлезском культуром.

На разі не знатя, ци – кєд проєкт бы перешол – пуля фондів, яком диспонує міністерство на меншыны, остала бы релятывні збільшена, ци інчы меншыны достали бы меньшы дофінансуваня.

фот. “Slunsko nacyjo” by Lajsikonik – Own work. Licensed under CC BY-SA 3.0 via Wikimedia Commons