28. вересня/септембра Головный Статистичный Уряд оприлюднил детальнійшы, але іщы не детальны, результаты Нацийонального Повселюдного Спису 2021 рока.
То даны, якы односят ся до жытелів Польщы подля нацийонально-етнічной приналежности, хоснуваных языків дома та чысла приналежных до реліґійных громад.
Прикликаны даны приносят основны інформациі і о нас – лемківскій меншыні в Польщы. На жаль, хоц на перше пізріня може ся нам здавати, же сме выграли, то кєд посмотриме на рівен хоснуваня лемківского языка в хыжах, можеме лем заплакати. Тых, якы задеклярували, што в домашніх контактах комунікуют выключно по лемківскы, є подля спису лем 1 229 осіб.
Іщы тисяч допереду
Два рокы рахуваня і вкінци Головный Статистичный Уряд (ГСУ) зміг порахувати громадян. І хоц не можеме повісти, што сме не рады тому, то быти може о даякых чыслах хотіли бы сме ся не дознати.
Штоправда, кєд порівнаме загальне чысло осіб, якы придали свою приналежніст до лемківской меншыны з даныма з квітня/апріля т.р., то як теперішні даны вказуют, же є нас сумарично іщы о тисяч більше. Припомнийме, в квітни/апріли ГСУ вказал першы вступны результаты односячы ся до нацийональной структуры Польщы. Дознали сме ся товды, што Лемків в Польщы є 12 700 осіб. Тепер, коли знаме уж детальнійшы результаты, подля вшыткых рахунків має нас быти 13 607 осіб.
Днешні даны позваляют ближе призріти ся нацийональній структурі Польщы. З очывидных причын зосередиме ся лем на лемківскій меншыні.
По перше, што може дакус чудувати, особы, якы декляюруют приналежніст до Лемків, жыют такой в каждым з шістнадцетьох воєвідств. Найбільше жыє нас на чужыні, на другым місци є наша Лемковина. Выглядат то так в поєдных воєвідствах: нижньошлескє (5 491), любушскє (1 668), малопольскє (2 197), мазовєцкє (734), підкарпатскє (713), великопольскє (445), західньопоморскє (438), поморскє (419), шлескє (389), варміньско-мазурскє (291) куявско-поморскє (188), лодзіньскє (185), люблиньскє (178), опольскє (107), підляшскє (100) і свєнтокшыскє (64).
Выже спомнены даны вказуют, што на Лемковині жыє днес близко 3.000 осіб, якы голосят ся ґу Лемкам. Кєд возмеме до увагы чысла, котры медже нашом соспільністю сут дост часто подаваны, а односячы ся до кількости люди, якы на Лемковину повернули по акциі Вісла, то можеме повісти, же ту маме констанс (дост часто подає ся, што по проведеным выгнаню в 1947 р. на Лемковину вернуло лем 10% выселеных – кєд вірити офіцияльным даным, выселено ок. 30 000 – 35 000 Русинів).
Што цікаве, більше є нас в мазовєцкым, як в підкарпатскым, котре своім обсягом обнимат територию історичной Лемковины. Найменьше осіб, што приписали ся до лемківской меншыны, є в свєнтокшыскым воєвідстві.
Як єдну, як другу
В попереднім списуваню – в 2011 р. – осіб, якы задеклярували лемківску нацийональну приналежніст, было вшыткого 10 531, в тым 5 612 тых, якы деклярували лемківску як єдину нацийональніст, 7 086 як першу або єдину, а 3 445 як другу.
Тым разом є нас в сумі 13 607 осіб. 9 226 осіб подало лемківску нацийональніст як першу, з чого 7 346 осіб вказало, же то іх єдине нацийональне почутя. Другу індентифікацию до лемківской нацийональности вказало 4 381 осіб. Сумаричне чысло вшыткых ідентифікаций дає як раз 13 607 люди, з чого тіж польску нацийональну приналежніст задеклярувало 5 149 осіб.
Чысла як чысла. Высновкы сут же такы, же асиміляция поступує. Не сут то іщы найдетальнійшы чысла, бо знаме лем чысло осіб, якы приголосили ся тіж до польской нацийональности. Не знаме покля што, кілько было інчых декляраций (прим. до украіньской нацийональности). О тым ГСУ поінформує нас уж внет, хоц на слово не мож докінця вірити в тым припаді. Презентация пн. Стан і структура демоґрафічно-соспільна і економічна людности Польщы на фоні результатів НПС 2021 має ся вказати 27. листопада/новембра 2023 р.
По свому (выключно) уж такой не бесідуєме
Смутны сут даны односячы ся до хоснуваня языків в штоденных контактах. На жаль, чого сме могли ся сподівати по квітньовых чыслах (товды лемківскій язык ани не был браный до увагы при загальных рахуванях подаваных ГСУ), хоснувателів лемківского языка є такой о половину меньше як загальне чысло люди, котры приголосили ся до лемківской нацийональности.
6 147 – то загальне чысло осіб, якы задеклярували, же бесідуют дома по лемківскы. Драматичні низкє є чысло тых, якы зазначыли, же лемківскій є іх выключным языком в домашніх контактах. То лем 1 229 люди. Кєд возмеме тото чысло до чысла вшыткых (13 607), не даст нам оно ани десятой части, бо лем ок. 9%.
2 297 осіб задеклярувало, же языком іх домашніх контактів є рускій язык (396 з тых осіб подало, што є то іх єдина бесіда). Не знаме, кілько з них то особы, якы заєдно причыслены остали до лемківской нацийональности, але кєд серед них такы были, значыт што навязауют в тот спосіб до того як нашы предкы іщы недавно менували нашу бесіду – як «руску» – од почутя звязку з Русю.
В списах 2002 р. і 2011 р. не было звіданя о язык домашіх контактів. Прото не маме однесіня, але беручы до увагы факт, што жыло товды іщы гідні натуральных хоснувателів лемківского, теперішнє чысло є досправды смутне. Поколіня, якє лемківскій язык, свою бесіду, вынесло з рідной хыжы на Лемковині, уж такой ніт. Орилюднены чысла не тішат оптимізмом. Што з нима зробиме – залежыт уж од нас самых сучасників.
ГСУ подає даны хоснувателів поєдных языків в окремых воєвідствах. Для лемківского языка ніт даных. Быти може зато, што є то досправды мала кількіст.
Православны і грекокатоликы без змін
ГСУ вказал тіж даны о приналежности до даного віроісповіданя (конфесиі). Мож загалом ствердити, што в порівнаню до спису з 2011 р. православных і грекокатоликів є меньше-більше подібні.
Хоц, згідно з офіцийныма даныма в 2011 р. православных нарахувано ок. 153 000, то тепер вірных є дакус меньше – 151 648 осіб. Грекокатоликів в 2011 р. было ок. 33 000, тепер приналежных до той конфесиі є 33 209 осіб, зато мож видіти констанс.
Найбільше православных (приналежніст голошена як: Kościół prawosławny) є, очывидно, в підшляскым воєвідстві (95 677). В інчых воєвідствах м.ін.: нижньошлескє (7 375), любушскє (2 031), малопольскє (3 586) і підкарпатскє (2 210).
Найбільше вірных грекокалицкой Церкви (приналежніст голошена як: Kościół katolicki – obrządek bizantyjsko-ukraiński (Kościół greckokatolicki) нарахувано в варміньско-мазурскым (9 413). В інчых воєвідствах м.ін.: нижньошлескє (3 564), любушскє (1 070), малопольскє (2 136) і підкарпатскє (2 737).