В днешнє слово Євангелія нам говорить о важности довірьовати Божому слову. Не старати ся душов, што будеме їсти ці пити, або до чого ся облечеме. Ісус говорить, же тото вшытко выглядавають погане. То є тоты, котры вшытко обмеджують лем на тото земне.
Мы сьме покликаны ку вічности. Прото і нам днешнє слово говорить: Глядайте самоперше Боже Царьство і його справедливость а тото вшытко вам буде додане. Ваш Отець предці знать, же тото вшытко потребуєте. То значіть, буде додане, як додаток, як необходиме ку жывоту. Не як надміра. У Святім Писмі находиме много прикладів того, же Бог мать вшытко у своїх руках, ай кедь на першый погляд тото не видно. Посмотьме на Авраама, котрому Бог говорить: Выйдь із твойой землі. Він не знать, што го чекать, але твердо вірить Богу, же Він то доведе до успішного кінця, а так і было. Цілый його жывот є того свідчіньом. Або Йосиф, сын Якова, котрого продали до Еґіпту, як Бог выхосновав і тото зло наконець на добро, нелем же сам быв захраненый, і став ся другым по фараонови, но свойов мудростьов і розважливостьов в часі голоду, сохранив і своїх братів, котры проти нього задумовали плане. Або апостол Павел, кедь ся як вязень плавив до Рима, шыфа строскотала, Бог і тото зло выхосновав на добро, же жытелі острова, де ся уратовали, могли чути Боже слово, а так через зданливе зло, пришло добро, была можность і там принести слово Євагелія.
Так і в нашім жывоті є важне собі тото усвідомляти: Же Бог мать вшытко у своїх руках а укаже дорогу і там, де ся видить, же не є жадной. Но є ту условіє. Мати Бога за Отця – жыти подля Його заповідей, повнити Його волю а глядати самоперше Боже царьство. Потім ся не мусиме бояти, што або як буде. Бог ся постарать на наш хосен ту на землі але головно у вічности. Слава Ісусу Хрісту!
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА