Євангеліє праздника верьховных апостол Петра і Павла нам описує діалоґ Ісуса зо своїма учениками коло Кесарії Філіповой. Петро вызнавать Хріста як Божого Сына, Ісус го называть блаженым. Ты єсь Петро а на тім каміню поставлю свою Церьков. Хто быв апостол Петро? Быв звычайным чоловіком, не быв школованый, быв рыбарьом. Кідь го Ісус закликав, йшов за ним а зо щіров любвов любив Господа. Но при ХС -овых страстях, Петро, котрый денно-денні быв з ХС, одрікать ся, но приніс і слызы покаяня, а Ісус Йому одпустив, і по воскресіню ся го звідує: Петре ці ты ня любиш? Петро одповідать: Господи ты знаш вшытко, і то знаш, же я тя люблю. Но одповідать з покоров, же любить Ісуса тов земнов людьсков любвов. А тоту свою любов завдчує і мученицьков смертьов на кресті долу головов. А павел? Тот быв ученый, высокого роду, рімскый обчан, фарізей, но спочатку быв неприятельскый ку хрістіяньскій наукі, і пронаслідовав Церьков. Но Ісус ся го дотулив через появліня при Дамасці, а із Савла ставать ся Павел, великый апостол народів. Його любов ку Господу была так велика, же говорить: Уж не я жыю, але Хрістос у мі. А тыж свою любов засвідчів мученицьков смертьов, як рімскый обчан быв стятый. Праздник тых двох апостолів нас учіть, же Бог никого не одверьгує, ани того, хто не познать Хріста – як Павел, ани того, хто досягнув высокого рівня духовного жывота і потім упав як Петро. Не великость, не ученость, не богатство, не біднота, але наше одпношіня ку Хрістови, тото буде тым крітеріом на суді ХС. Выпрошуйме собі у тых великых апостолів той щірой і прадивой любви ку Хрістови в каждій сітуації нашого жывота. Слава Ісусу Хрісту!
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА