Днешній день празднуєме память великого світилника – святого Василія Великого, архієпіскопа Кесарії Кападокійской.
Народив ся коло року 330 до родины десятьох дітей. Його отець Василій быв адвокатом, мати ся звала Емілія. Першы рокы пережыв маленькый Василій в Неокесарії у свойой бабкы Макріны, котра вєдно зо своїм мужом зношала пронаслідованя і скрывали ся по горах і лісах.
Розповіді Макріны падали глубоко до сердця маленькой дітины. Потім його отець послав на штудії до Кесарії, Цариграду і центра науковости того часу до Афін.
Там ся спознав зо святым Ґриґорійом Назіаньскым, з котрым познали лем дві дорогы. Єдну ку світьскым наукам, другу до церькви. Іщі перед приходом до Кесарії, слава о мудрости Василія його выпередила. Чекала го велика карьєра і святый Василій дав ся помаленькы затягнути до сітей світьской славы.
Тогды його сестра Макріна його напомянула а він хоць великый ученый приймать напомянутя од свойой сестры, котра не была мудров в знаню наук того світа, але Божов мудростьов. Святый Василій о тім нескірше пише в єднім зо своїх писем.
Тогды выбрав ся до Палестины, Еґіпта, Мезопотамії, глядати правдиву мудость. Навщівляв пустыників, од них научав ся і як пчолка зберав зеренка мудрости.
Коли вернув ся, зачав жыти над річков Іріс строгым монашескым жывотом. Приходило ку ньому много тых, котры під його проводом глядали дорогу спасіня. Про них пише правила монашеского жывота, котры доднесь завязують монахів.
Но накілько в тім часі была лодька Церькви розколысана єресами, головно аріянізмом, котрый не признавав божество Хріста, Василій приходить до Кесарії, де є высвяченый на священика і навертать многых поблудившых в єресах ку Богу. По смерти єпіскопа Євсевія, ставать ся архієпісккопом Кесарії Кападокійской. А хоць уж о десятх років одходить із того світа до вічности, за тот куртый час зробзв вельо про Господа Бога і Його Церьков.
Святый Василій ставив на перше місце Любов ку Богу а ближньому. Закликав дбати о свої безсмертны душы. Мерьковати на спасительну думку на Богу в каждім часі. І вшытко робити на Божу славу. Бояв ся лем єдного: быти на страшнім суді про Божого противника діавола предметом высміяня Хріста.
Говорив так: Тот за нас ани не умер, ани нич добре про нас не зробив, лем баламутить і хоче стягнути до вічной погыбелі. А Хрістос, котрый пришов на тоту землю про нас, дав спасителны заповіді, положыв за на свій жывот. А коли даме ся збаламутити наперек тому злому духу, котрый тоты выхоснує на страшнім суді на высміваня Хріста.
А додав, а тото є про мене гірше як вшыткы мукы пекла.
То є тестамент святого Василія і про нас. Жыти в Божій притомности в каждім часі, робити вшытко на Божу славу, жыти в любви ку Богу і ближньому а не бояти ся владык а вельможів того світа. Хрістос раждаєт ся!
В неділю, 14. януара 2024 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 14. януара 2024 р. о 12.00 год. і 15. януара 2024 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.