«Слово» – Праздник св. Николая. – неділя, 9.00 год.

Того тыждня сьме в нашім літурґічнім календарю праздновали память святого, котрого знають малы і великы. Святого Николая. На тот день тішать ся діти і дорослы. Бо є то день радости, несподіванок, роздаваня дарунків. Але ці справды лем тото є образ Николая? Хто быв справды св. Николай?

Народив ся в другій половині третього стороча в місті Патара в Лікійскій области добрым хрістіаньскым родічам. Його стрыко, тыж звав ся Николай, быв єпіскопом того міста. Николая, котрый вызначав ся од меленька великов любвов ку Богу, поставив на чтеця і потім на священика. Кідь одходив на путованя по святых місцях, звірив провадити єпархію молодому Николайови. Він старав ся вірно выконати тото завязаня. І як ся його стрыко вернув, сам Николай тыж захотів видіти святы місця, но і мав прягнутя зістати там, одыйти до пустыні і жыти лем про Бога в одлучіню од того світа. Но Божа воля была інша. Николай зрозумів, же не там є його місце. Вертать ся назад і вступив до монастыря, што основав його стрыко, но і там спознавать, же не на такый способ жывота Бог його покликав. Приходить до міста Міры, там праві выберали нового єпіскопа, і Божым ряджіньом ся ним став св. Николай. Уж як священик вызначав ся великов добротов, котра выходила із його любви ку Богу. По родічах мав великый маєток, котрый роздільовав потребуючім. Єдному отцьови, котры мав три дівкы, і котрый із богатого став бідным і хотів выдати дівкы нечестному сопособу, жебы так собі здобыли маєток і могли ся пооддавати, Николай тайно шмарив мішкы зо златом, і так поміг, же вшыткы три могли ся щастливо пооддавати. Бог наділив свого вірного раба творіньом чудесных діл, котры діяли ся його руками. За часів пронаслідованя і сам Николай терпів за імя Хріста. Кідь св. Константін дав свободу хрістіанам, вернув ся ку звіреному народу. Його тілесны остаткы были в 11. ст. перенесены до міста Барі, де з них вытікать пахнячій олій – міро. Його доброта выходила із його любви ку Богу. Старав ся лем о єдно: жебы Бог быв на першім місці. Кідь творив добро не смотрив на славу од людей, лем од Бога.

Тото є посолство його жывота і про нас. У вшыткім глядати Божу славу. Доволити Богу, жебы быв першім в нашім жывоті. А роблячі добро не робити то про людьску похвалу. Но образ Николая, котрый нам нукать світ є іншый, указує го як старого дідка з білов бородов, в червено-білім облечіню з чуднов шапочков на голові як роздавать дарункы. Тото найосновніше од Николая одділює. Же быв хрістіаном, архієпіскопом. Хоче вычеркнути Бога з його жывота. Прото не дайме ся звести думаньом того світа. Смотьме, хто быв справды св. Николай а старайме ся посолство його жывота – любов ку Богу, мати Бога на першім місці і робити добро на славу Божу, а не про людьску славу, і мы реалізовати і через його застоятельство в нашім жывоті. Слава Ісусу Хрісту!

В неділю, 24. децембра 2017 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 24. децембра о 15.00, 20.00 год. і 25. децембра o 2.00 год. за русиньскым часом.

Фото: Жытя св. Николая. Жрідло: Wikipedia.