«Слово» – Перенесіня мощей св. Йоана Златоустого – неділя, 9.00 год.

Імя святого Йоана Златоустого є добрі знаме. Все, коли служыть ся Служба Божа несуча його імя на кінцю чуєме: іже во святых отца нашего Йоана Златоустаго.

Святый Йоан по высвячіню на священика єпіскопом Флавіаном в Антіохіі став вызначным проповідником. По 12-ох роках быв закликаный до Цариграду на патріаршый престол. Сам імператор і з народом вышли оперед нього. Торжественно го завели на престол патріархы. Но святый Йоан видів і недостаткы як меджі духовныма так і на царьскім дворі. Він не старав ся о то, жебы собі утримати фалшывый покій, але некомпромісно напоминав як священиків і єпіскопів, так і недостаткы царьского двора. А то без огляду на наслідкы.

Цариця Евдоксія го прото зненавиділа і глядала способ, як ся го позбавити. Досягла, же быв посланый до выгнаньства, но лем што быв выведженый із Цариграду, настало велике землетрясіня, цариця ся остaршыла і дала го привести назад. Но не на довго, пізніше дала скликати собі де быв фалшыво оскарженый і позбавленый престола і одсудженый на выгнаньство.

Так святый Йоан быв теперь в скрытости выведженый як злочінець із міста і посланый до Арменії. Но і там не перестав у своїй діятельности над спасіньом душ. Пише писма, напоминать, повзбуджує. По часі і там йому не дала царица спокій. Наказала послати го далше до негостинного края. Там по дорозі в Церькви св. Василиска мученика і одовздав свою душу.

Перешло 30 років од його смерти. Патріарха Прокл мав проповідь, де выздвигнув великость святого Йоана. Людей так запалив, же звучно пожадовали перенести мощі святого. Імператор написав писмо до Коман, де быв похованый. Но кедь пришли взяти мощі, не могли рушыти з трунов з міста. Тогды імператор пише друге писмо, покорно просить о одпущіня за гріхы свойой матери Евдоксії. Тогды уж могли без перешкоджіня взяти його мощі.

Коли приплавали ку Цариграду, так сам імперератор, патріарха, духовненство і множество народа пришло, жебы привітати страждущі мощі великого святителя. Імператор в імени матери одпросив за гріхы, котры зробила. І тогды стало чудесне діло, гром цариці, котрый трясь ся од єй смерти, перестав. Його мощі занесли до патріаршой церькви. Тогды патріарха і народ закричали: владыко приймий свій престол. А він як жывый підняв руку, благолсовив а уста высловивли слова: Мір всім!

Тот праздник указує і нам, же коли сьме вірны Господу, а за ту вірность зазнаме переслідованя, може і выгнаньство, высміваня. Маме зістати в покою. Бог знать о вшыткім. Єдных прославить уж ту на землі, другых аж у вічности. А вшытка людьска злоба і діаволска є лем до часу. Посліднє слово буде належати Хрістови. Вєдно із Йоаном Златоустым маме в тых моментах повторити: Слава Богу за вшытко. Слава Ісусу Хрісту!

В неділю, 11. фебруара 2024 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 11. фебруара 2024 р. о 12.00 год. і 12. фебруара 2024 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.