Неділя всіх святых – послідня неділя в Пятьдесятніці. Тоту неділю нам церьков ставить перед очі велике множество святых. Єднак тых, котры ся находять в нашім літурґічнім календарю на каждый день – ці мученици, ісповідници, преподобны, мужы, жены і діти каждого стану і віку, но тыж і тых святых, котрых імена не найдеме в літурґічных календарях різных церьквей, не были выголошены церьквов за святых. Але набыли небесне царьство. Бо велике є множество святых, од початку церькви много хрістіанів заплатило мученицьков смертьов за вірность Хрістови, далшы были мучены, пронаслідованы, іншы одходили з того світа, жебы жыти лем про Бога в монашескім жывоті. Но было бы барз мало, кідь бы сьме остали лем при коншатації ці обдивльованю героїчности тых святых іменованых і неіменованых. Днешня неділя запрошать і нас ку святости. Святость росне через жыву віру і любов ку Богу. Через робліня на Божу славу, через жывот з Богом в конкретных сітуаціях. Незалежно, хто мать яке поставліня і роботу. Святый Василій учіть, же нич не є меншецінне, што заслугує на небесне царьство. Святость не є привілеґія лем дакотрых, но є про каждого, хто носить імя хрістіан. Так і мы приймийме тоту вызву церькви на початку Петропавловского посту – Петрівкы, задумайме ся, як є то з нами, і дайме ся до роботы над святостьов, каждый на своїм місці і стані, де находить ся. Кідь будеме зростати в любви ку Богу і ближньому, будеме рости і в святости. Слава Ісусу Хрісту!
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА