Послідня неділя перед Рождеством – Неділя святых Отців, нам указує на велике множество імен, котры ся чітають на Службі Божій. Што нам нам тоты імена хотять повісти. Дакотры нам суть цалком незнамы, о дакотрых сьме чули.
Но так, як опередня Неділя святых Праотців нам говорить о праведниках Старого Завіта, котры жыли віров і вірностьов Богу і в обіцянку приходу Спасителя, так днешня неділя нам говорить о прямій лінії предків Хріста.
Видиме ту Авраама – праведника, мужа віры, котрый наперек різным тяжкостям перебывать у вірности Божому слову. Дале царь Давід – уж як молодый хлопець переміг великана Ґоліата, бо Господь быв із ним. Пророком Самуїлом помазаный на Царя Ізраіля. Вызначав ся великов віров і любвов ку Господу Богу. Но предці приходить і момент, коли вышов так высоко, но і пошпотив ся і упав. Коли наперед в сердці согрішыв з Уріовов женов, а потім го посылать до боя на істу смерть, жебы пак собі єй міг взяти за жену. Но Бог посылать пророка Натана, котрый го напоминать. А Давід явно признавать ся ку гріху, словами: Согрішыв єм. А на то Натан: А Бог тобі одпустив. А знову выступує на высоту благочестія, з котрой гріхом упав.
Видиме там і жены – чуджінкы і поганкы. Рахав – блудниця в Єріхоні, котра прияла вывідовачів, выставила свій жывот на небезпеченство. А Бог ся їй дотулив, і она помаленькы ся приближує віров ку Богу Ізраіля. А коли выбраный народ взяв Єріхон, она ся придавать ку выбраному народу. А не лем то, Бог Ізраіля ся ставать і їй Богом. А Салмон, высокый воєвода Ізраіля собі єй бере за жену. А чуєме о ній і в днешнім Євангелію, же породила Бооза, котрый быв отцьом Овіда, а тот Єсея, а тот царя Давіда. А так, она поганка а грішниця, діставать ся прямо до лінії предків царя Давіда, а тым і самого Хріста.
Рут – далша жена, чуджінка, Моавитка, котра прияла віру в Бога Ізраіля і стала ся женов Бооза і матірьов Овіда, отця Єсея. Інтересне є, не было звычайом у Жыдів споминати в родословах жены, а то іщі грішниці і чуджінкы.
Так бы сьме могли переходити далшы і далшы імена. А што нам тото вшытко говорить? То, же Хрістос вступує до людьского роду, ся зачленює до людьской історії. І хоче указати то, же ся не ганьбить мати за предків і грішників, і чуджінкы, і поганкы – бо приходить не лем як Месія – Спаситель про Ізраіль, як то думали Жыде. Же прийде як політічный ослободитель з рабства чуджого народа. Але же приходить як Месія – Спаситель цілого людьского роду, же бере гріх світа на себе.
Пришов дати слободу не з політічного рабства, але з рабства гріха і діавола. Тото є тым посолством днешньой неділі і того довгого списку імен. Говорить ку каждому без огляду ці є в людьскых очах справедливый ці грішник. Каждый є позваный. Но од нас залежыть, як на тоту Божу любов одповіме. Слава Ісусу Хрісту!
В неділю, 5. януара 2025 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 5. януара 2025 р. о 12.00 год. і 6. януара 2025 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.