«Слово» – Неділя мытаря і фарізея – неділя, 9.00 год.

Днешньов Недільов мытаря і фарізея вступуєме до часу приготовліня на вступ до святого часу Великого Поста. Церьков нас черз штири неділі приготовлять, жеы добрі вступити і пережыти тото благодатный час. Першов є Неділя мытаря і фарізея, потім є Неділя блудного сына, мясопустна або Неділя страшного суду а послідньов Неділя сыропуста або прощальна.

Днешня неділя мать назву од образного прикладу, котрый Ісус Хрістос говорить о двох людях, котры вошли до храму ся помолити. Єден фарізей, котрый себеісто вступує, іде допереду і так ся молить: Боже дякую ті… Повіме собі, зачінать добрі. Бо наша молитва мать зачінати не просьбами, як то може мы часто робиме, же собі спомянеме на Господа Бога, коли нас штось болить, або дашто потребуєме. А молитву береме лем як средство, потрібне на то, жебы нам зато выповнив Бог наше прошіня.

Но потім тот фарізей додав: Же я не так, як другы люде: чудожолжожникы,  злодії… або і як тот мытарь. Тот фарізей не повів: Боже дякую ті, же хоць єм слабый, но твойов благодатьов єм быв сохраненый. Но він хвалить перед другыма себе, а іщі додав: Я пощу ся двараз до тыждня і давам десятину. Но а на тім ціле його хваліня закончіло ся.

Він пришов повісти Богу, што вшытко він робить а похвалити ся перед Богом з того. А было того барз мало. Піст і десятины. А тото найголовніше: Любов ку Богу і ближньому – там не была. Він не потребовав Бога, він собі выстарчів сам. Лем інформує Бога, што він робить, а же Господь Бог мать быти йому вдячный.

Церьков нам давать чітати тот образный приклад, абы нам припомянула важность правидивой молитвы. Молитвы, котра мать входити з глубины сердця. Указати, же і кедь дашто зробиме, маме памятати, же з Божой благодати сьме то могли зробити. Усвідомляти собі, же без Бога нич не можеме зробити.

А другов особов є мытарь, котрый ся не осмілить ани очі підняти ку небу, але котрый щіро кає ся і говорить тоту прекрасну молитву: Боже, будь милостивый мі грішному.

Од мытаря маме і мы учіти ся чувству грішности перед Богом і потребу Спасителя, котрый пришов одпущати гріхы. Але без того чусвтства покоры а понижености, чоловік не є способный прияти ани просити о Боже одпущіня, ани собі усвідоміти свою завислоть на Богу.

Прото най буде ай тот образный приклад поучіньом: вшыткы свої добры діла робити на Божых очах а дяковати за Божу поміч, без котрой нич не зможеме. А од мытаря ся учме чувству грішности, покоры а потребы Спасителя. Слава Ісусу Хрісту!

В неділю, 25. фебруара 2024 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 25. фебруара 2024 р. о 12.00 год. і 26. фебруара 2024 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.