«Слово» – Неділя Блудного Сына – неділя, 9.00 год.

Говорить о отцьови, котрый мав двох сынів. Молодшый взяв частку із маєтку отця, котра му належала одышов до далекой країны, де вшытко прогайновав. Потім настав там голод а він быв посланый пасти свині. Втогды ся опамятав.

Вошов до себе, вертать ся ку отцьови, котрый го приїмать а вертать му перше облечіня і давать зарізати выкормлене теля, жебы ся веселити і радовати.

Тот образный приклад указує прягнутя чоловіка по слободі. Думать сі, же Божы заповіді чоловіка обмеджують, беруть му слободу. Хоче собі жыти вольні, не залежати од никого. Но тогды чоловік намісто слободы падать до рабства. Становлячі собі сам законы вольности, тым самым падать до законів рабства пожадливости, котры намісто слободы, го мучать голодом по правдивій слободі, котру там чоловік не находить. Коли вступить до себе, коли сі усвідомить, же то, што называв слободов, было справды рабством, же быв засліпленый а тото не видів, коли посмотрить дозаду, якый быв щастливый в домі Отця – Бога. Коли рішать ся встати а вернути ся – там зачінать покаяня. Тот блудный сын не лем рішав ся, но і зробив так. А Отець го приїмать. Образ того, як Бог приїмать каждого, хто приходить ку Ньому в будь якым бы находив ся ставі. Не вытыкать, не ганить, но вертать перше облечіня. Но важне є зробити тот крок встати а вернути ся покы є час [керос] – то є – спасителный час Божого человіколюбя. То є покы чоловік на землі, тім земнім жывоті. Ту є час на покаяня, на зазнаваня Божой доброты.

Прото і тото слово най принесе нам хосен, жебы сьме порозумили, же лем в Богу є чоловік справды щасливый. А котры суть далеко, жебы не падали до отчаяня, але встали а ішли ку Отцьови, як блудный сын. Слава Ісусу Хрісту!

На фото: Навернутя блудного сына, Помпео Батоні (wikimedia commons)