Святый час Чотыридесятніці завершыв ся. В пятніцю сьме в часі богослужіня чули слова: Душеполозную совершивше Чотыридесятніцю. Ці справды принесла хосен про нашу душу? Тота одповідь є на нас.
Ці сьме прогайновали тот спасительный час, ці сьме го выхосновали. Тот час є літурґічно завершеный. А Церьков нас позывать ку далшым великым подіям. Вчера сьме прославляли воскресіня Лазаря. Подія, котру множество народа увиділо не лем Ісуса, але і Лазаря. А тыж при вступі до Єрусалима много народа ся сходило, як чуло о тій велікій події. Воскресити чоловіка по штирьох днях похованого у гробі. Таке дашто іщі не чули. Ісус, хоць знав о хвороті Лазаря, не ішов выздравити його тіло, але хотів указати векше чудесне діло.
Ку апостолам, котры не розумлять Його слова, говорить: Лазарь заспав, іду його збудити. Додав, Лазарь умер, а я ся радую, же-м там не быв. Твій приятель умер, а ты ся радуєш? І Марта і Марія, сестры Лазаря Йому вытыкають, кебы-сь быв ту, не умер бы наш брат. Ісус іде ку гробу а коли Марта говорить, уж смердить, є то уж четвертый день, Ісус його кличе: Подь вон, Лазарю. А Лазарь вышов.
Много людей приходило посмотрити до Віфтанії. Но єдны, жебы укоїли, попасли свої очі над дачім новым, незвычайным; далшы щіро, жебы ся утвердили у вірі в Хріста. А были там і тоты, котры задумовали не лем Ісуса, но і Лазаря убити, бо многы через нього увірили в Хріста. А Коли Ісус торжественно сходив до Єрусалима з Оливной горы, вшыткы тоты катеґорії людей ся запоїли. Ученикы, котры виділи чудесны діла, видячі теперь свойого учітеля в такій славі, радовали ся, же можуть быти Його учениками. Може роздумовали, якой чести ся їм коло Нього уйде в царьстві в Єрусалимі.
Простый народ, котрый кликав Осана, котрый іде в імени Господа, Осана во вышніх, очековав, же тот великый чудотворець і пророк з Назарета перебере царьство в Єрусалимі. З великов надхненостьов кликали Йому на славу. Смотрили на Єрусалим. Но Ісус видячі перед собов інше місце – Ґолґофту, справды іде перевзяти царьство, але не таке, як думать народ.
Они очекують, же буде їх царьом земным. Но Він їм хоче дати непорівнательно веце. Хоче їм дати небесне царьство. Ослободити з тіранії злого духа і гріха, принести правдиву слободу. Архієреї, учітелі закона, і фарізеї з великым страхом смотрили на тото, што ся діє. Говорили: смотьте, цілый світ іде за Ним. Одверьгнуть ся од нас, од храму, а приймуть того бідного царя. Він творить чудесны діла, котры мы не можеме поперти. Но є про нас небезпеченством. Тадь то выкличе бунт проти Рима, прийде войско а стратиме вшытко. Мусиме дашто робити.
Так в страху при погляді на тоту Ісусову славу роздумовали представителі ізраільского народа. Так Ісус видячі тото велике множество, усмівать ся на вшыткых. Бо каждому приношать тоту причіну радости. Приходить каждому отворити небесне Царьство.
І мы, коли празднуєме тот праздник, і на нас ся Ісус усмівать і кличе нас: Приймий моє спасіня, моє царьство. Але не насилує. Зохаблять слободну волю. До котрой катеґорї належыме мы? Дайме собі самы правдиву одповідь, котру нам подавать наше внутро і наше сердце. Слава Ісусу Хрісту!
В неділю, 13. апріля 2025 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 13. апріля 2025 р. о 12.00 год. і 14. апріля 2025 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.