Святый Василій Великый говорить такы слова: Коли чуєш о ділі або слові Хріста, не слухай недбало. Але ідь на глубину. І днешнє слово Євангелія нас позывать іти на глубину.
Ісус приходить зо своїма учениками до ґадариньского края. Коли вышов із лодькы, стрітили го двоми бісновати, в котрых перебывало много демонів. Люде бояли ся ходити тов дорогов. Каждому наганяли страх. Но што стало ся, коли ся стрітили з Хрістом? Кричать, што тобі до нас Ісусе, Сыне жывого Бога, ты пришов перед часом нас мучіти?
А ту є, дорогы радіослухачі, головне посолство днешнього слова. Ісус взяв своїх учеників нароком самых, жебы потім, як были свідками утишыня бурі на морі, теперь были свідками выздравліня, або ослободжіня тых нещастливых людей, котры ся находили цалком в моци демонів. А Ісус охаблять демонів, жебы самы не хотячі свідчіли о Хрістовім божестві.
А є ту іщі єден важный момент. Коли Ісус зробив даяке чудесне діло, фарізеї і архієреї то не могли поперти. Не могли повісти, тот чоловік не быв выздравленый (сліпый од народжіня, ці кровоточіва жена, ці паралітік, і дакшы), або же не ожыв знова – як наприклад Яірова дівка, ці Лазарь, або далшы, но хотіли народ пересвідчіти – тото, што видите, робить за помочі демонів.
А так Ісус охаблять проговорити демонів, котры кричать: Што тобі до нас? Іншыма словами: Што маме общого меджі собов. Ты маш над нами міц, ты нас можеш мучіти. А ту є друге головне посолство днешнього слова: Демоны признавають, же їх чекають мукы. Они знають, же буде суд, а будуть одсуджены. Но теперь тот час хотять выхосновати, жебы збаламутити штонайвеце людей, жебы їм увірили, а так были вєдно з нима затягнути до огня вічного.
Ісус Хрістос пришов подати нам спасіня, отворити про нас небо свойов смертьов і воскресіньом. Подаровав у святім Крещіню одпущіня гріхів, і зачленив до Божой родины. Обіцять нам по куртім часі того земного жывота тым, котры приймуть Його слова і будуть подля нього жыти, вічный жывот у великій радости і блажености.
Апостол Павел то выразив лем словами: Людьске око не виділо і ухо не чуло, што Бог приготовив про тых, котры Його люблять. Діавол чоловіку хоче затемнити тот погляд на вічность, на то, же буде давати раз рахунок за свої слова, діла і думкы, котры мав на тій землі. Указує чоловіку на теперь і говорить: Нич не мусиш. Не мусиш никого слухати, ничім ся керовати, жый як думаш, як хочеш, роб, што хочеш. Нихто тя не має право обмеджовати даякыма заповідями ці приказами або заказами. Указує на фалшыву слободу.
А до тых сітей ся їмать велике множество людей. А што наслідує за тым, коли хтось послухать ці прийме тоту пропозіцію од діавола? Вічна кара, вічна мука. Так перед на мі є тот выбор! Майме тото все на памяти. Не смотьме лем на теперешній момент, на хвількову роскош ці приємность, котру діавол ставить перед нас, але тыж, што то зо собов принесе, яке то буде мати наслідкы з погляду вічности. Слава Ісусу Хрісту!
В неділю, 28. юла 2024 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 28. юла 2024 р. о 12.00 год. і 29. юла 2024 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.