Пережыли сьме з Божой благодати уж штирі тыждні святой Чотыридесятніці. Четверта неділя называть ся і недільов Йоана Листвичника. Што значіть тота назва, і хто быв тот Йоан Листвичник.
Четвертый тыждень быв призначеный святому Кресту – як знаку побіды. Мать піднимати нашы сердця ку Пасхі і так освіжыти нашы силы. Но, што значіть слово листвиця? По ґр. Клімакос – драбина. Но яке одношіня ку св. Чотыритніці?
Преподобный Йоан листвичник уж в сімнастім році свого жывота одходить з того світа на Сінайску гору. Наперед як послушник у старця Мартірія за 19 років. По його смерти жыв як пустиник далшых 20 років. Аж так по смерти іґумена ся став іґуменом сінайского монастыра аж до свойого 80. року, коли одходить до вічности.
Він написав прекрацне діло- листвиця – драбина. Говорить о духовнім выступованю, як по драбині на дорозі доконалости. Мать 30 ступнів. Ай кедь была в першім ряді призначена про монахів, але приношать хосен каждому, хто бере тоту прекрасну книгу до рук, головно теперь в часі посту.
Першым ступньом в тій драбині – є одречіня того світа. Минувшу неділю сьме чули, як Ісус говорить слова: Хто хоче іти за мнов. То є хто хоче быти моїм послідовником. Хто хоче наповнити своє імя хрістіан – од слова Хрістос, тот най оддрече, дословно – одшмарить самого себе. Най опустить тот світ. То є світ в тім моралнім значіню – як сімбол зла, гріха, страстей старого чоловіка. Бо і Ісус говорить – приходить владыка того світа. В тім світі є владыка. А Хрістос нас в листвиці позывать – одшмарити його панованя через гріх, страсти, привязаность ку земному а піднимати свої очі горі ку драбині доконалости.
Далше там можеме в 5. главі найти слово о покаяню, де в другій частині того слова є слово о темніці. Тоты, котры ся ровинили в чімсь в монашескім жывоті, были посыланы до темніці як міста покаяна. Де сі усвідомляли, же за хвільковый момент гріха, страсти, хвількову согласность з порадов злого духа, можуть утратити цілу вічность. А то в них выкликовало море слыз покаяня, але і вдячности Господу, же мають іщі час на покаяня. Же іщі двері ся не заперли.
Далше там чуєме о різных страстях, котры чоловіку сперають в тім выступованю і якы суть їх коріня і перевзаня і як з Божов помочов перемагати. Барз силне слово є о проблемі, котрый трапить многых. То суть бласфемічны думкы – думкы богозневажливы. Люде ся за них ганьблать і боять ся признати і в тайні покаяня. А в слові листвиці находиме потіху, же то є робота злого духа, ктрый ся старать вшыткыма способами звернути чоловіка з той драбины.
Жебы не падати на дусі, на самій вершыні той драбины суть три добродітелі віра, надія і любов. Берьме часто до рук тоту книгу – духовной драбины – листвиці і чітайме отвореным сердцьом, головно теперь в часі Великого поста.
А най і нам то слово о тій духовній драбині принесе хосен, і підкрипть в тім выступованю од землі ку небу, од гріха ку праведности, од сотворіня ку Сотворительови, од часного земного ку вічному, безконечному. Слава Ісусу Хрісту.
В неділю, 30. марца 2025 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 30. марца 2025 р. о 12.00 год. і 31. марца 2025 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.