«Слово» – 3-тя неділя Великого посту – неділя, 9.00 год.

Пережыли сьме уж третій тыждень святой Чотыридесятніці. Третя неділя называть ся Неділя Крестопоклонна. Од чого? Од того, же на утрені ся выкладать на тетрапод в церькви святый Крест. А чом нам Церьков ставить перед очі святый Крест?

Поможме сі прикладом або подійов в жывоті выбраного народа при выході з еґіптьского рабства.

Коли перешли чудесным способом Червене море, пришли до пустыні. В Меррі хоць была вода, но не могли єй пити, бо была гірка. Народ зачав дудротати, нарікати на Мойсея. Што будеме пити? Іншой воды ту на пустыні не є. Тогды Господь Бог говорить Мойсейови, возьмий паліцю і шмарь єй до воды. А кедь так зробив, вода Мерры стала ся солодков і народ міг ся напити.

І мы в часі святой Чотыридесятніці ідеме якбы через пустыню посту. А кедь береме серьозно тот час як час одріканя, посту, молитвы і милостыні, часом нашы силы ся уменшають. Діавол старать ся нам посіяти думкы похыбности: то не звладнеш, уж не можеш так постити, не вытримаш. А коли чуєме в собі тоту затлітость, Церьков нам приходить на поміч і выставлять святый Крест.

Так, як про тамтых было осолодджіньом вод, так і про нас є Крест осолоджіньом, освіжіньом підкріпліньом в часі постного подвигу. Указаньом на Крест нам Церьков говорить: Посмотьте, уж близко є час Пасхы. Посмотьте на крест, начерьпайте сил. На тім дереві Хрістос переміг смерть, гріх, діавола. Є то дерево не ганьбы, потупы, але знамено побіды.

Мы, коли чуєме слово крест, перед нами повставать як штось неґатівне, боляче, неприємне. Діавол старать ся знеохотити нас од креста. Бо прияти крест значіть, як то днешньє слово говорить, одшмарити себе, свої планы, свої выгоды, роскошы, богатства того світа, і наслідовати Хріста. Значіть і прияти понижованя, высміяня, терпіня і смерть. А тото про чоловіка не є приємным.

Наша природа бунтує ся. І діавол хоче выхосновати і посіяти ганьбливость перед крестом. Бо він не може знести погляд на крест. Хоче одсторонити з нашых очей. Бо крест є про нього ганьбов, видить в нім знамено, меч, котрый його смертельно зранив. Тым, же сіє ганьбливость аж ненависть ку кресту у людях, тым хоче уникнути властній ганьбі, што му крест припоминать.

Но про нас хрістіанів є крест знаком побіды, знаменом, же приналежыме ку Хрістовы. А так, як Хрістос переміг смерть на кресті, і мы, коли приймеме крест, даме ся ним означіти, не будеме ганьбити ся за святый Крест, але іщі хвалити ся крестом.

Хрістос обіцять при своїм приході, же перед вшыткыма ангелами і святыма ся приголосить ку нам як ку своїм вірным рабам. Бо якый хосен про чоловіка здобыти богатства, славу і цілый світ, але пошкодити, стратити свою душу? Што можеме дати за заміну за нашу душу? Тот жывот скоро перейде, перед нами ся укаже вічность. А не є єдно, яка буде.

Зато і днешня неділя нам говорить: Не падай на дусі, не дай ся обаламутити діаволом, не ганьб ся за Хріста, ани за його слова, ани за його побідный знак – святый Крест. Так, як было осолоджіньом вложіня дерева до гіркой воды, і про нас най є осолоджіньом вложіня креста перед нашы очі в половині святого Великого посту, і освіжіньом нашых духовных сил. Слава Ісусу Хрісту!

В неділю, 23. марца 2025 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 23. марца 2025 р. о 12.00 год. і 24. марца 2025 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.