Жывот двох людей – богача і Лазаря. Єден жыє собі в богатстві, роскошах, каждый день мать достаток їдла, облікать ся до парадных шмат. Другый, котрый звав ся Лазарь, быв бідак, ку тому іщі його тіло посіяне струпами. Псы приходили і лизали йому струпы.
Тот лежав при воротах богача, просив собі хоць лем фалаточок хліба і трохы воды. А хоць одробинку, котра падала зо стола богача і його гостей. А тото нихто йому не дав.
Так переходив час. Тот богач собі думав, же все так буде. Же уж нихто йому його щастя, котре він видів в тім матеріалнім, не одниме од нього. Забыв на єдно, же раз мусить зохабити вшытко і перейти через ворота смерти. Лазарь, як надышов тот час, легко ся одлучів од того світа. Не быв ку ничому привязаный. Ангелы взяли його душу і однесли на лоно Авраама. Пришов час і на богача. Як про нього было тяжко вшытко тото на землі зохабити.
Писмо говорить: Поховали го. І коли тот похорон быв величавый, пришло много людей. Прозвучали довгы і ославны бісіды на його честь. Но тото вшытко было порожнє, як порожній быв і його жывот. Теперь Ісус бісідує, де находила ся його душа. У вічній погыбелі.
В тых муках піднимать очі і далеко предалеко видить Авраама і Лазаря. І закричав: Отче Аврааме, пошлий Лазаря най намачать палець у воді і освіжыть мій язык, бо терплю страшенны мукы в тім огню. Но Авраам йому одповів: Сыну, здогадай ся, же ты уж прияв своє добро і Лазарь своє зло. Зато він радує ся і ты терпиш мукы. Но а меджі нами і вами є велика пропасть.
Потім богач просить най го пошле до дому його братів, жебы і они не пришли на тото місце мук. Але Авраам йому одповів, же мають Мойсея і пророків, та най їх слухають. А кедь не будуть, та ани кебы дахто воскрес, не покають ся.
Ісус Хрістос нам говорить тото слово як прояв свойой любви і милосердя. Жебы сьме ся не дали збаламутити тым світом, котрый щастя і блаженость видить лем в тім земнім богатстві, роскошах, забываючі або скрываючі перед нами тоту правду, же раз буде суд, буде треба давати рахунок. А же буде наслідовати або вічна радость і щастя, або вічне проклятя.
Прото приймиме тоты слова нашого Господа як напомянутя і выхоснуйме тот земный жывот, жебы сьме через повніня Божой волі, дотримованя Божых заповідей і робліня добрых діл пришли на місце радости і вічной блажености, а не на місце вічных мук вєдно з тым богачом. Слава Ісусу Хрісту!
В неділю, 5. новембра 2023 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 5. новембра 2023 р. о 12.00 год. і 6. новембра 2023 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.