Ісус Хрістос в часі свойой проповіди часто хосновав образны приклады, котры выникали в різных сітуаціях.
І слово днешнього Євангелія, де Ісус говорить образный приклад о сіячови, котрый вышов розсіяти своє зерно, выникло в часі, коли Ісус ішов зо своїма учениками і многым народом через поля і увидів тверду дорогу, камянисту землю, тернести і добро земля. Тото выхосновав, жебы подати через образный приклад важну науку.
Сіяч вышов сіяти своє зерно. Тым сіячом є Він сам, котрый пришов од Отця, жебы голосити своє зерно, зерно свойого слова. Пророкы не голосили свої слова, але все додавали: Так говорить Господь. І слова вышов сіяти – указують на час приятный, милостивый. Не пришов судити, але через оголошаня притягнути ку вірі і спасіню.
Як сіяв, єдно пало коло дорогы – то значіть, не наміренно шмарив коло дорогы, але пало коло дорогы. То зерно было добрым, але земля была тверда. Люде на ній потоптали тото зеренько і небесны птахы выдзьобали і было без плоду. То суть тоты, котры приходять слухати але не зато, жебы прияти то слово, але жебы так, як фарізеї ці законознателі выхосновали тото слово на высміяня Хріста. Або тоты, котры слухають без віры. Котры не задумують пустити до свойого внутра тоты слова.
Інше пало на камянисту землю – выросло, но зато же не мало коріня, коли вышло сонце спріло і не принесло хосен – то суть тоты душы, котры з радостьов слухають слово і приїмають. Чітають Писмо, жывоты святых, проливають і слызы над муками справедливых і мучеників. Выхвалюють їх віру. Но они не мають твердости в постоянстві. Коли вшытко іде без проблем, тогды вірять. Но коли приходить пронаслідованя, приходить даяка біда, нещастя, може смерть близкой особы, такой одпадуть. Переставають ся молити, ходити до церькви. І діавол є такой по близку такых людей, жебы підшепнув – видиш, тілько єсь ся молила, постила, ходила до церькви, а посмость, што тя постигло, як ся тобі Господь одмінив за твою побожность. Прото такы душы не принесуть плод, бо не мають терпезливости і постоянности.
Інше пало до терня – і выросло і задавило го. То говорить о душах, котры приїмають слово, котры і в часі терпінь не одпступують од слова. Но они якбы жыли двоякый жывот. З вонкашнього выглядають побожны, справедливы, може аж святы. Но у внутрі оддавають ся таємным гріхам, роскошам, привязаностям. А они помаленькы задавлюють слово жывота, а так суть і они без плоду.
Інше до доброй землі, принесло плод – суть то душы, котры з добрым і щірым сердцьом слухають слово і приношають плод в терпезливости. Не приходять з планым наміріньом, але з добрым, хотять прияти слово. Перебывають вірны і в выпробованях, пронаслідованях, різных нещастях. Не дадуть ся обаламутити привабльованьом гріха, страстей, роскоші. А так приношають плоды, подля способности.
Дорогы радіослухачі, дайме собі щірый вопрос і одповідь: де я належу, до котрой катеґорії? А кедь собі даме щіру одповідь, і спознаме, же належыме там, де не є плоду, не падайме духом. Бо Хрістос не пришов судити, але сіяти. То є час сіяня, є час милосердя. Ту є можна тотаа зміна, покы сьме іщі на землі. Ту з той твердой дорогы, камянистой землі і тернистой, можеме стати ся добров і плоднов земльов. Слава Ісусу Хрісту!
В неділю, 17. новембра 2024 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 17. новембра 2024 р. о 12.00 год. і 18. новембра 2024 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.