Скоропис 2019/2

Кєд думате, же чловека в жытю уж нич не зачудує, то іщы ся самы зачудуєте. Я ся так зачудувал при нагоді томосу, о котрым уж ани не буду, же одкале ся взял, хто го выдал, де пришол. А предовшыткым – кому ся він любит, а кому ніт. І ани не буду зас писал о тым, же декотры ани не знают, хто то такій Томас, што пришол з самого Константинополя.

Так, ци шак, пришол томос на Украіну, але го зараз мусіли вернути назад до Вселеньского Владыкы, бо был неважный, што значыт, же коли Украіна святкувала Рождество (а патриярха в тым часі Богоявліня) і вшыткы, што ся тішыли, тішыли ся з ничого. Як ся вказало, томос наберат свойой законности аж товды, коли го підпише більше єрархів, як лем патриярха. Но, але што тому шкодит, жебы дати дату даваня автокефалиі таку, як замірено, вкінци на тоту хвилю было уж заплянуваных кількоси там акций і подій. Одсвяткувати – освяткуйме, а документы підпишеме, як уж вытерезвієме.

***

Не знам, чом остатнім часом в великій мірі моі шпальты занимат тематика православя, кєд же вшыткы медиі спід знаку лем.фм, котры выдає Руска Бурса, являют ся аполітичны, неконфесийны, антиксенофобічны, може лем дакус аподиктичны. Зато і тему континуую. Православна Церков Чешскых Земель і Словациі выдала посланя з нагоды Рождества Христового. То не чудне, понеже кажда Церков з нагоды найбільшых праздників выдає такы посланя, направляючы іх на вшыткых своіх вірных, зосередженых в своіх парохіях. Лем же оны посланя сут чытаны парохами вчас свят, што значыт, же найліпше, кєд бы тоты тексты были для паствы зрозумілы. І тепер сядте, як і я сіл, коли-м ся дознал. Православна Церков Чешскых Земель і Словациі посеред інчых языків выдала своє посланя і по русиньскы, достерігаючы по вельох роках, же єст такій нарід, котрый кєд же етнічно не домінує в цілости вірных, то являт ся іх значучом частю. І барз добрі, же хоц пізно, то єднак ся вказало. І надію ся, же буде континууване. Но, і тепер перейдме на пілніч од Карпат, де кєд бы рахувати чысла тых, што ся за Лемків вчас повселюдного спису записали, а – приймийме – половина з них то православны, то было бы такых душ ачий 5.000. Законы з 1991 рока, котры реґулюют фунґуваня Польской Автокефальной Православной Церкви, підповідают, же «…Церков во внутрішній діяльности хоснує старо-церковно-славяньскій язык [не жартую! – коментар мій Д.Т.] і материнськы языкы своіх вірных». І тепер зас сядте, кєд сте уж встигли станути – Словацка Республика не доробила ся іщы закону о меншынах, зато выданя Православном Церквом Чешскых Земель і Словациі посланя по русиньскы єст позитивне, радує і може быти приміром для інчых – але было добром вольом єрархів. З другой стороны (з той пілнічной стороны) од 2005 рока ПАПЦ мат кєд не волю, то аж і обовязок, зато повинна выдати такє посланя по лемківскы, хоц такого-м іщы не виділ. А в практиці так тото выглядат, же священникы на «лемківскых» парохіях, якы выберают факультативно-обовязкову украіньску версию різдяного посланя, кєд ся добрі тексту не навчат, то аж і смутно такє чути, коли з чудачным акцентом, по єдным слові складают речыня. Ци так винно ся калічыти слово о Слові?

***

Останме при Різдвяных Святах і ідме до самой Варшавы, котра од осени мат нового президента. Буде то прогулька в тым самым напрямі, што повыже. Рафал Тжасковскій, якій справує тепер тоту функцию, поздоровил в штырьох языках тых, што святкуют Рождество за юлияньскым календарьом. І добрі, же поздоровил. По росийскы, по украіньскы, по білорускы і по польскы. Не ждийте на континуацию той листы. То был лем заміщеный на фейсбуках фільм з куртуазийныма вінчуванями, якій по прочытаню текстовой версиі зачал єм обзерати. Лем од Пана Президента залежыт, кому і в якым языку желат Веселых Свят. Не буду уж глядал даных Головного Статистичного Уряду, кілько жыючых в столици Польской Республикы Лемків могло бы ляйкнути його пост, але при такых обставинах можут лем вайкнути. Може перед наступныма выборами ся здогадат, же каждый голос важный, што значыт, же може уж о пару років лемківскы желаня ся найдут на президентскым фейсбуку. Бо віра горы перенесе…

***

Не знам, кілько уж на фейсбуках єст антирусиньскых украінізаторскых сайтів, орґанізаций, форів, але хоц мают єдно джерело, то – як ся мі здає – діапазон дурниц, якы ся являют в іх постах, іщы єст неокрисленый, што (же верну до першого абзаца) спрявлят, же покля будеме ся чудувати, так долго «Скоропис» буде мал о чым інформувати. Уж ани не бесідую, же крадіня знимок на фейсбуку, коли мож іх просто пошерувати з інчого профілю, не подабат ся мі нияк. Но то тепер час на цитат (в моім переводі з тзв. літературної мови): «Зима на Лемковині, село Конечна (ґорлицкій повіт) [стоп] До выселіня Украінців село заселене переважно лемківскым населіньом [підкрисліня моі]: з 390 жытелів – 370 Украінців [ту перша лож – як може быти більшіст Лемків і 370 з 390 Украінців!?], 20 Поляків (пригранична охорона). В 1947 році в рамках акциі Вісла Украінці-Лемкы были депортуваны на понімецкы землі, на місце котрых привезли Поляків». Сам Альберт Айнштайн бы ся в тым не розобрал, але я спрібую порахувати. Принимаючы, же выселіня Украінців было товды, што і Лемків (то єст в 1947 році), більшіст з 390 жытелів то мінімально 196 осіб – тілько мінімально Лемків жыло до акциі Вісла в Конечній. Украінців было 370. Прийму, же вшыткы Украінці (хоц тота інформация здає ся мі просто фейком, же такы там были) і Лемкы были выселены. Якій процент села был выселелный? То проста математична калькуляция, без проблему до розвязаня для учеників другой половины основной школы! Кєд Поляків было 20, то значыт, же было іх ок. 5,13%. Кєд Лемків было (возме мінімум) 196 – то было іх (мінімум) 50,26%. А Украінців было 370 = 94,87%. Зато цілком легко порахувати, же конечно в 1947 р. з Конечной выселеных было 145,13% жытелів. Уж єм писал колиси о такым явиску, котре ся завершат в понятях світова наука і украіньска наука. Ту мате доказ той другой. До стрічы при дальшых калькуляциях.