«Цмонтері, тоты, котры вкажеме, сут выремонтуваны в неправильный, вантпливый і планный спосіб» – бесідує в фільмі Ян Ґубала, соспільник зо Стоваришыня з Янком, коментуючы стан выбраных воєнных цмонтерів выремонтуваных в рамках проєкту зреализуваного через ґміну Санкова з европейскых фундушів.
«Некотры уж тріскают, а припомну, што ремонты закінчыли ся лем в 2022 році» – арґументує.
Іде о парунадцет воєнных цмонтерів з часів І світовой войны, якы находят ся на обшыри ґміны Санкова. В марци 2021 рока ґміна Санкова, як головный партнер проєкту та Нижня Полянка, як словацкій партнер, підписали догваріня на реализацию проєкту пн. «Сохранити од непамяти – підпераня трансграничной спадковины через ревітализацию некрополий І світовой войны польско-словацкого погранича».
Ремонты за 4 млн зл
«На обшыри Ґміны Санкова находят ся 23 цмонтері з періоду І світовой войны, цмонтері становлят маєток Скарбу Державы. Перед 2022 роком спомнены некрополиі находили ся в критичным стані, а акцийны середкы передаваны в буджету Воєводы не забезпечали іх перед дальшом деґрадацийом» – пише в освідчыню з дня 26. липця/юлия ґміна Санкова.
В рамках трансграничного проєкту мали выремонтувати 12 цмонтерів на терені ґміны Санкова (в рамках порозумліня з малопольскым воєводом) і 14 на обшыри Словациі. Проєкт закладал тіж будову історичного парку в Сярах і спільны ініциятивы промуючы і утырваляючы памят о погыбшых в битві під Ґорлицями вояках. Проєкт закінчыл ся з кінцьом 2022 рока, а його вартіст, як чытаме на сайті sekowa.pl, то понад 2,2 млн евро, значыт веце як 9,5 млн зл. Векшына фінансуваня походила з Европейского Фундушу Реґіонального Розвитку з проґраму Трансграничной Спілпрацы Інтерреґ V-A Польща-Словация 2014-2020.
«Повело ся нам зрыхтувати необхідну документацию і здобыти середкы з трансграничного фундушу на ремонт 12 воєнных цмонтерів в квоті понад 4 млн зл» – подає ґміна в освідчыню.
По нецілых двох роках од закінчыня проєкту Стоваришыня з Янком оприлюднило в сервісі YouTube награня, в котрым показує стан выбраных цмонтерів. «В січни 2023 рока зголосил єм пані війт Малґожаті Малух проблемы з ремонтом, же штоси єст з ним єст не так» – оповідат Ян Ґубала.
Реляцийонує при тым конкретны хыбы ремонтів, напр. моцуваня іменных табличок на цмонтери но 77 в Ропици Рускій, до того трісканя цоколів, одпаданя заправы і фуґуваня (положеных на болоті). Трісканя мурів, выкыршаня ся фуґ тыкат дале: цмонтерів но 79 і 80 в Санковій, цмонтертя но 70 в Рыхвалді – гев найдеме тіж потрісканы і розлітуючы ся нагробкы. На цмонтеры но 82 в Мацині Великій вшыткым (!) цоколам брак примоцуваня, можна іх звалити руком, цоколы сут тіж потрісканы.
«Сме на цмонтери но 53 в селі Чорне (…). Окрем того, же кресты сут потрісканы, то были зроблены зо свіжого дерева, котре тепер высыхат і пукат» – справоздає соспільник. Звертат увагу, што на мурах і стопах тіж уж одходит заправа.
Згідні з консерваторскым дозором…
Ґміна Санкова в своім освідчыню подає, што ремонты были проведены згідні з консерваторскым проґрамом затвердженым через Воєвідскій Уряд Охороны Забытків. «Консерваторскы роботы реализуваны были під стислым консерваторскым надзором при соспільным підпертю любителів істориі». В черговым пункті документу ґміна пояснят, што представлены в фільмі выбракуваня мают «марґінальный характер в однесіню до шырокого закресу проведеных консерваторскых робіт». Додає тіж, што якіст части будовляных материялів выходит аж по даякым часі хоснуваня і выставляня на атмосферичны факторы, «зато тіж стверджыня хыб вымагат часу».
Два дни по ґмінным освідчыню Стоваришыня з Янком оприлюднило черговый фільм, в котрым іщы раз выказало вшыткы бракы і авариі, але тіж для порівнаня – звернули увагу на добрі проведены реновациі, а то на цмотнери но 83 в Вапенным, цмонтери но 68 в Ропици Рускій і цмонтери но 64 в Бортным. «Гев не мож ся практичні до ничого причыпити» – коментує Ян Ґубала роботы выконаны на цмонтери но 83 в Вапенным. «Гев вшытко є так, як повинно быти».
Ци ґміна рішыт зареклямувати выконаня ремонтів? Згідні з догваріньом з выконавцьом робіт, ґміні прислугує 60 місяців ґаранциі. «В догваріню выконавця зобовязал ся усунути вшыткы хыбы, што возникли. В рамках ґаранцийных переглядів буде проведена інвентаризация дефектів, жебы зголосити іх до выелімінуваня» – чытаме в писмі уряду ґміны.
«Будеме з нашым стоваришыньом моніторувати ситуацию (…). Не одпустиме той темы, бо єст за барз важна» – підсумовує Ян Ґубала.
Фот. Кадр з фільму Zniszczone renowacją, czy to tylko marginalne ubytki jak twierdzi Gmina Sękowa?