Днес в проґрамі «Щыро доношу» почуєте дрібницьову історию крадежы єдного коня. Злодійство гейбы передчувал властитель звіряте і попросил парібка, штобы тот коня му не крал. Як ся стало? Знате. Але як ся скінчыло? Того ся дознате.
Третя серия кримінального проґраму радия ЛЕМ.фм пн. «Щыро доношу». В найновшій сериі презентуваны сут судовы справы Лемків, жытелів Мушыньской Державы та Климківского Ключа. Вертаме ся аж до XVII-вічного кримінального минулого нашых предків, в котрым являт ся справы о збійникуваня, звязаны з приданьом, послідньом вольом, долгами, практикуваньом босорства і інчы преступліня.
Початкы Мушыньской Державы то іщы XIII ст. Мушыньскій Крес был лятуфундийом заряджаном через краківскых єпископів, в його обшыр входило парудесят сел західньой Лемковины. Мал свою адміністрацию, войско і суды – Суд Мушыньской Державы. В полным складі обнимал репрезентантів трьох Прав: Містецкого Мушыньского Права, Містецкого Тылицкого Права та Кресового Права. Репрезентантами з Мушыны были: війт з лавниками, бургомайстер з райцями та цехмайстры, з Тылича – без тых остатніх, а з Кресу: війт з присяжниками – кресовыма шолтысами. Суд не все засідал в полным складі.
Климківскій Крес был ключом шестьох сусідуючых зо собом рускых сел. Творили они высшу єдиницю судовой адміністрациі в границях новозакупленого Яном Потоцкым майна. Судово-адміністрацийна спільнота сел проявляла ся на спільным збірным або руґовым суді зо своім війтом і лавом, в склад котрой входили шолтысы з каждого села. Окрем того, кажде зо сел мало свій сельскій уряд з шолтысом і лавниками. В декотрых селах судовы книгы ведены были по рускы.
Премєра – понедільок о 20.00 год., повторіня о 4.00 год. вночы з понеділька на віторок та о 13.00 год. в найблизшу суботу.
Рыс. Владислав Скочыляс, Збійникы під замком