«Серна в нераю» Данєлі Капральовой і лемківскій журналиста о. Роман Прислопскій – проґрам «Говорить Пряшів» – пятниця, 18.10 год.

Радийо Русин.фм з Братиславы як каждый тыжден приносит порцийку вісти о плянуваных культурных подіях і роботі русиньскых інституций – Музею Русиньской Культуры, Театру Александра Духновича, ансамблів ПУЛьС і Рутенія.

Целебритом того тыжня буде Роман Прислопскій, родом з Білцаревой, священник, журналиста, культурный і громадскій діяч на Лемковині. По высвячыню в 1891 р. служыл в місточку Дубєцко над Саном. Ту написал трактат на підпору інтересів грекокатолицкой церкви «Примиръ латинизаторской ґазеты на рубежахъ Галицкой Руси» (1902 р.). Тридцет років служыл в лемківскым селі Жеґєстів (1910–1914, 1917–194?), де створил цер­ковне братство і орґанізувал будову культурного центра «Русскій домъ». Был активным членом Товариства ім. Михала Качковского і редактором двомісячника «Економічный листокъ» (1909–1914). Редаґувал тіж русиньску ґазету «Світ» (вказало ся вшыткого лем два чысла той ґазеты).

На початку великой войны Роман Прислопскій был арештуваный Австрияками і зосланый до лаґрів в Талегофі. Обвиненый през украіньскых антирусиньскых доносителів К. Студиньского, О. Колессу, Є. Петрушевича і К. Левицкого был судженый довєдна з інчыма Лемками в ІІ віденьскым процесі і присудженый на смертну кару (17. лютого/фебруара 1917 р.). Завдякы інтервенциі росийского царя і іспаньского короля был амнестийонуваный. По войні взял активну участ в орґанізуваню лемківской республикы во Фльоринці. Загороженый арештуваньом през польскы власти разом з Димитром Вислоцкым выізджат до Пряшова. Ту спілредаґує ґазету «Голосъ русскаго народа» (1919). Вертат до Жеґєстова в 1920 р. Єдноособово веде кампанію о приверніня інтернату «Руська бурса» в Новым Санчы для Лемків. На тоту тему написал памфлет «List otwarty do Panów Radnych Gminy Miasta Nowego Sącza w sprawie realności t-wa «Ruska Bursa w Nowym Sączu» (1922) і позыват містецкы власти в суд.

Петро Медвід в Перличках прочытат пару короткых вісти, котры были надрукуваны в підкарпатскій ґазеті «Карпатска Неділя» в місяци січни/януарі 1940 р. Буде про: вытворіня выборчых округів в выборах до парляменту, про борбу з маларийом, концерт столичной оркєстры з Будапешту в горноземных городах, про малы аренды – парцелияциі поля, завдякы котрым могли достати поле тоты родины, котры не мали ниякых ґаздівок. Чудні звучыт заклик зголошати ся тым, котры хотіли бы достати державну пенсію і остати пенсіонерами.

В Припоминці Теодозія Латтова буде заохочала ходити піше, а не водити ся автами. Авта выкликуют в теперішнім світі штораз веце… комунікацийных проблемів. Є то парадокс, коли видиме в місті шоры таксівок, а в каждій лем єден, або двох люди. Де ту думаня про еколоґію? Чекай псе, не буде так все… тото буде про прислівя, котры недавно ся явили друком на Пряшівщыні. Буде і заповід сойму Русиньской Оброды на Словациі, котрый буде проходил 15. лютого/фебруара в Старій Любовни.

на фото: Жеґєстів над Попрадом

автор фотоґрафіі: Павел Дуляк