В днях 13-го аж 17-го септембра 2016-го року проходив в Бырні, в Чеській републіці, IV. річник фестівалу народностных меншын під назвов Babylonfest, котрый є присвяченый народностным меншынам жыючім в Бырні.
Шырокій публіці фестівал вказав традічну народну културу, котру собі утримують окремы народностны меншыны. Вклад того проєкту є головно у взаємній комунікації, черяню скушеностей, і у взаємнім обогачіню вшыткых участників сполочной стрічі народностных меншын, котры жыють в тім місті. Фестівал є орґанізованый Выбором про народностны меншыны Заступительства міста Бырно в співпраці з орґанізаціями народностных меншын і Турістічным інформачным центром міста Бырна під покровительством пріматора міста Петра Вокржала.
Стабілнов частьов проґраму того фестівалу є і саджіня стромів народів. Тот рік свої стромы в першый день фестівалу, у віторок 13-го септембра, в парку Лужанкы, засадили Вієтнамці і Русины.
В рамках проґраму могли участны навщівити літературны варштаты, могли собі посмаковати на народных стравах окремых меншын, ці видіти выступліня музикантів і танечників, котры презентовали културы меншын. Новостьов было промітаня філмів. Фестівал закінчів ся в суботу завершальным концертом і походом народных ансамблів в кроях.
Русины в Чехії
За офіціалныма даныма з перепису населіня із 2011-го року жыє в Чеській републіці 1109 жытелів, котры голосять ся к русиньсккій народностній мешныні. За кваліфікованыма оцінками є кількость Русинів омного векша. Офіціалный інтернетовый сайт Влады чеськой републікы пише, же Русинів в Чехії може быти коло 10 000. Но і тото чісло може быти низке, кідьже офіціалны даны говорять о майже 200 тісячах гражданів Україны, котры леґално або нелеґално жыють на теріторії Чехії. З них много особ походить із Закарпатьской области Україны.
Старша русиньска діаспора на теріторії днешньой Чеськой републікы зачала ся вытваряти в міджівойновім і повойновім періодах, коли головно до Прагы приходили переселнці з Прящівщіны і Підкарпатьской Руси. В тім часі там фунґовали і молодежны штуденьсткы орґанізації. Русинами были заселены по ІІ. світовій войні і дакотры теріторії по выселеных Німцях. Новша діаспора ся вытварять по 1989-ім році і по розділіню Чехословакії. Тоту комуніту творять Русины зо Словакії і Україны, котры до Чехії приходять штудовати або за роботов.
Найвеце Русинів є за офіціалныма данами з остатнього перепису населіня в Празі, в северній Чехії і на северній Мораві.
Найстаршов і найвекшов русиньсков орґанізаційов в Чеській републіці є Общество приятелів Підкарпатьской Руси (Společnost přátel Podkarpatské Rusi), котра была заснована у 1990-ім році. Общество было співосновательсков орґнізаційов Світового конґресу Русинів, і доднесь є його членом.
Єден представитель Русинів є од року 2001 членом Рады народностных меншын Чеськой републікы. Так само єдного представителя мають Русины во выборі Рады про дотачну політіку і во выборі Рады про співпрацу з орґанами самосправовань. Далше заступліня мають чеськы Русины в Пораднім зборі міністеркы школства, молодежі і фізкултуры про справы народностных меншын і у выберовых дотачных комісіях міністерства културы. Русиньска меншына сідить і в Комісії про народностны меншыны Маґістрату головного міста Прагы і міста Бырно.
Жрідло фотоґрафії: www.babylonfest.cz
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА