Русины? Варгол, голосы і каларабы

Перед дакілько днями єм собі в єднім із словацькых денників прочітав, же Словакія ся на будучорічній выставці Expo 2015 буде презентовати, окрім іншого, Варголом. Образ Варгола має быти головнов домінантов словацькой части і тот образ буде вытвореный із різных словацькых плодів і різного насіня а має служыти як „інтерактівна основа про далшый проґрам“.  

Любить ся мі, як Словакія всягды, де може, презентує ся Варголом. Чоловіком, котрый властно нич не мать зо Словакійов, бо він ся ту вже не народив, лем його родичі і то в часі Австро-Угорьской монархії, коли ся о Словакії вже никому ани не снило. Также кідь ся ту хтось може голосити якымсь способом ку Варголови, то Русины, ні Словакія. Любить ся мі і то, же кідь уж ся тым Варголом Словакія так хоче хвалити, ниґде ся ани не спомяне, же Варгол не быв Словаком, але Русином, котрый мав походжіня із теріторії, котра є днесь частьов Словакії. Кібы одношіня Словакії ку Русинам были іншы, не мав бы єм з тым абсолутно жаден проблем. Лемже тоты одношіня мають од ідеалу барз далеко.

Словакія ся гордо іде хвалити Варголом у Мілані, але словацькы уряды цілы рокы не інтересують проблемы Музею модерного уменя Анди Варгола в Міджілабірцях, котре мусить о каждый цент дослова жобронити, і кідь ішло о такы важны проблемы, якым была дірава стріха ці можливость того, же музей прйде о творы Варгола з причіны дефіціту грошей на то, жебы собі музей збірку утримав. То, же маєме на Словакії так вызначну інштітуцію, котра собі жадать і адекватны грошы никого не інтересує, причім сама інштітуція є найліпшов рекламов про Словакію і без того, жебы єм мусив творити образ Варгола з грушок, сливок і зерна.

Хоць ся Словакія іде хвалити Варголом на міджінародну выставку, словацькы уряды цілы рокы не інтересує, же якраз про тот край, ани нє Богом, але Братіславов забытый, одыкль має Варгол коріня, дістав за цілых 25 років од револуції найменше інвестіцій – драгы, цілкова інфраштруктура, розвиток промыслу, бізнісу – што запричінює высоку міґрацію за роботов, вымераня нашых сел, асімілацію Русинів – просто, покля ся нич не змінить, запричінює помалый, але бізовный конець. Вже теперь знаме, же до дакотрых сел уж лем лишкы ходять спати. Добру ніч не є кому дати.

Хоць ся Словакія буде гордити перед цілым світом Варголом, словацькы уряды не суть способны ани одписати на писма, кідь їм їх з часу на час Русины пішлють, бо якбач то не мають за важне діло. Так є тому наприклад і в припаді жадости, котров Містна орґанізація Русиньской оброды на Словенську в Пряшові перед двома місяцями жадала Крайскый школьскый уряд о то, жебы на Споєній школі Тараса Шевченка в Пряшові, котра є з навчальным языком україньскім, могли выникнути класы, в котрых бы ся холем учів русиньскый язык. Дітям бы то не пошкодило, і так там україньскы не суть а може бы то школі помогло, бо з рока на рік має менше дітей. І так ай нечінностьов словацькых урядів, котра є їм в рамках розвитку нашого школства призначна, може прийти до того, же діти Русинів за дакілько років обще не будуть знати бісідовати русиньскы, значіть тым языком, якым бісідовав з мамов тот, котрого беруть до Мілана як словацькый найвызначнішый артефакт.

Русины? Русины суть про Словакію добры, кідь ся треба похвалити з Варголом. Але ани втогды барз не треба бісідовати о тім, же быв Русином. Стачіть повісти, же мав коріня на Словакії. А пак суть Русины іщі добры перед вольбами. Втогды мають русиньскы села тоту честь привитати папалашскы головы, котры де ту шмарять якыйси пінязь і побісідують, як їм є русиньска култура близка, дашто приобіцяють, лем най тых пару Русначків, котры іщі не суть усвідомленыма Словаками, голосує так, як має.  Пак довгы рокы нич.

Не єм проти того, жебы ся Словакія презентовала і Варголом. Варгол є добра значка. Вірю, же то Словакії принесе успіх. Лем пропоную, най му голову роблять із каларабів, кідь уж то має быти така земледільска мозайка. Може бы то Словакії припомянуло, як ся справує ку тым, із котрых выйшов тот, на котрого суть днесь горды.

Петро Медвідь, Пряшів

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА