Русины з веце держав стрітили ся на бієнале і творчій осени. Нагородили професора Фейсу

Вікенд 12-го і 13-го октобра 2024-го року належав у Польщі русиньскій културі. В суботу і неділю в Криниці проходило XII. Бієнале лемківской / русиньской културы, котрого орґанізатором є Стоваришыня Лемків.

Вєдно з тым проходила в суботу в Криниці, а в неділю вже традічно в Рускій Бурсі в Ґорлицях ХХХІІ. Лемківска творча осінь, яка тот рік была присвячена 110-ій річніці страдань Лемків у лаґрі Талергоф. Лемківску творчу осінь орґанізовало Стоваришыня Лемків вєдно із Стоваришыньом Руска Бурса в Ґорлицях.

Участны представителі з веце держав

На бієнале як і на творчій осени брали участь представителі з веце держав. Ансамблі і авторы репрезентовали окрім домашньой Польщі і Словакію, Україну, Мадярьско, Сербію а Хорватію.

На свято нашой културы до Польщі пришли і членове Світовой рады Русинів, конкретно председа Світового конґресу Русинів Штефан Лявинець, секретарь конґресу Володимір Противняк із Словакії, член рады за Польщу Андрій Трохановскый, член за Румунію Ґеорґій Фірцак, член за Сербію Михайло Фейса і член за Україну Микола Бобинець.

Так само брала участь Сітлана Бойчук, предсидателька Світового форуму русиньской молодежи.

Світова рада Русинів мала в суботу вечур і своє далше засіданя, а так само почас бієнале передала Премію Василя Турока-Гетеша.

Три вікендовы концерты

XII. Бієнале лемківской / русиньской културы в суботу святочно одкрыв председа Стоваришыня Лемків і честный член Світовой рады Русинів Андрій Копча вєдно із председом Світового конґресу Русинів Штефаном Лявинцьом.

Почас двох вікендовых днів про участників были приготовлены три концерты, два в суботу і єден в неділю.

Як першый представив ся дітячій Ансамбель Терочка, котрый діє при Стоваришыню Руска Бурса в Ґорлицях. Далше почас трьох днів представили ся такы анмсабмлі  як дітяча Криниченька з Підкарпатя, Ластівочка з польского Пжемкова, котра дала два якостны выступи – в суботу і в неділю, ансамбель Културно-умелецького дому Жатва із Коцура в Сербії, ансамбель Дружства Руснак із Хорватії, Сосна із Збійного, Кечера з Якубян і Літманівка з Літмановой як предаставителі Словакії.

Премія про Михайла Фейсу

З нагоды бієнале Світова рада Русинів вже традічно передавала і Премію Василя Турока-Гетеша. Премію тот рік дістав познатый русиньскый лінґвіста, сучасный член Світовой рады Русинів за Сербію, і председа членьской орґанізації Світового конґресу Русинів – общества Руска матка, професор Михайло Фейса.

Михайло Фейса дістав нагороду за досягнуты вынятковы резултаты при розвитку, проґресі презентації русиньской културы у вшыткых їй аспектах.

Проф. Михайло Фейса народив ся 5-го октобра 1957-го року в Коцурі, втогды Югославія. Фейса є тлумачом, професором, лінґвістом і културным діятельом Русинів у Войводині.

По закінчіню русиньской ґімназії в Руськім Керестурі продовжовав штудовати анґліцькый язык і літературу на універзіті в Новім Саді. Од 1984-го року передавать русиньскый язык і літературу на тій самій унверзіті. Є автором роботы о анґліцькых словах, котры перевзяв язык Русинів у Войводині під назвов Анґліцькы елементы в русиньскім языку. Таксамо публіковав першы тлумачіня класічных анґліцькых творів до русиньского языка – войводиньской варіанты. Ту мож спомянути такы творы як Гамлет ці Аліца в країні чудес.

В роках 1995 – 1997 быв співавтором великого сербско-русиньского словника, котрый має два томы. Фейса тыж адаптовав до языка войводиньскых Русинів популарну книжку Павла Роберта Маґочія – Let’s Speak Rusyn. Бере участь і на меджінароднім жывоті Русинів, бере участь на Світовых конґресах Русинів, ці на далшых подіях. У 2015-ім році быв нагородженый в Мадярьску Премійов імени Антонія Годинкы.

Выдав дакілько книжок. Фейса почав творити новый правопис літературного бачвансько-русиньского языка. У 2017-ім році выдав Правописни словнїк руского язика, де на уровни лексікы розвязаны суть правописны проблемы, пак у 2019-ім році выдав Правопис руского язика, де суть сформулованы одповідны правила. Пізніше почав розрабляти надбудову до тых робот і вже у  2022-ім представив у співавторьстві новый правопис – 50 років од правопису Кочіша.

Членом Світовой рады Русинів за Сербію є од 2021-го року, од 2022-го року є председом орґанізації Руска матка.

На Премію Василя Турока-Гетеша професора Фейсу номиновало Вседержавне общество русиньской інтеліґенції імени Антонія Годинкы з Мадярьска.

Богата творча осінь

Кедьже бієнале тот рік наперед не было підпорене в рамках польскых державных дотацій, а пінязі подарило ся здобыти аж пізніше, традічно літня акція перенесла ся на осінь. З той причіны головный орґанізатор – Стоваришыня Лемків, вырішыв скапчати тоту подію вєдно з традічнов осінньов свойой подійов, яков є Лемківска творча осінь.

Першый літературный вечур проходив по концертах в Криниці. Окрім довгорічных ґаздів той події – Петра Трохановского і Олены Дуць-Файфер, на творчій осени представили ся в суботу Людмила Шандалова із Словакії, Маріянна Лявинець, котра прочітала творчость русиньской поеткы з Мадярьска, Наталія Гнатко, котра одпрезентовала творчость Любкы Сеґеді-Фалц із Хорватії, Павел Коробчак із Польщі, Петро Медвідь із Словакії, а так само Адам Томашук із Польщі, якый під псевдонімом Дмитро Дыденко пише на підляшскім языку. Окрім свойой поезії одпрезентовав і переклады лемківскых авторів на підляшскый язык.

Несподіваньом быв Любомір Медєші, якый свого часу основав орґанізацію Руска матка і быв при основаню Світового конґресу Русинів. Медєші быв русиньскым новинарьом але і барз актівным чоловіком в русиньскім русі в бывшій Югославії (Сербії), і на меджінародній уровни. Тот вже довгы рокы жыє в Канаді, но кедьже є моментално в Европі, пришов вєдно із делеґаційов із Сербії на бієнале. Сам прочітав із свойой творчости вірш, котрый присвяченый быв його новій отцюзнині – Канаді.

Хоць в неділю было в Рускій Бурсі менше авторів, бо не было уж Людмилы Шандаловой, гостів з Мадярьска, Хорватії і Сербії, проґрам Лемківской творчой осени не быв біднішым. Другый вечур збогатив своїм выступом Ансамбель Криниченька з Підкарпатя а голова Руской Бурсы в Ґорлицях – Наталія Малецька-Новак, выголосила резултаты конкурзу з назвов Енді Варгол в моїм селі.

Діти в трьох віковых катеґоріях – до 8 років, од 9 до 11, і од 12 до 14 років могли заганяти вытварны творы, котры мали быти іншпірованы тврочостьов Енді Варгола. Участны на творчій осени нелем дізнали ся мена авторів найліпшых творів, але так само могли тото найліпше в окремых катеґоріях і видіти.

Найліпшы творы з конкурзу, котрый выголосило Стоваришыня Руска Бурса в Ґорлицях, были нагороджены інтересныма цінами.

Обидва творчі вечоры почінали од того, же Петро Трохановскый вєдно із своїма сынами – Даміяном, Ігорьом і Андрійом, заспівали Пісню Талергофців, якой слова суть од Петра Трохановского на основі тексту Кіріла Чайковского , а Олена Дуць-Файфер куртым рефератом познакомила участників о лемківскых писателях в Талергофі.

Засідала і Світова рада Русинів

Почас бієнале одбыло ся і 5-те засіданя Світовой рады Русинів в меджіконґресовім періоді. Засіданя мало лем єден пункт проґраму.

Микола Бобинець, член рады за Україну, познакомив Світову раду Русинів, же Русинськоє літературно-културноє общество з Підкарпатя має інтерес стати асоціованым членом Світового конґресу Русинів. Таке членство не є рядным членством, але підписує ся меморандум о співпраці і сполочных цілях з конґресом.

Председа конґресу Штефан Лявинець познакомив членів рады, же орґанізація є офіціално реґістрована на Україні, їй штатут є в згоді з інтересами Світового конґресу Русинів, і нич бы не мало боронити тому, жебы жадость общества были схвалена. О далшім поступі в тім ділі буде бісідовати ся на далшім засіданю Світовой рады Русинів, котре бы мало проходити в марці слідуючого року.