В столиці Мадярьска, а так само історічній столиці угорьскых Русинів, в суботу 11-го новембра 2023-го року зышли ся Русины з дакілько держав, жебы взяти участь на історічній події.
В Будапешті якраз в тот день Русины Мадярьска перед представителями мадярьскых властей, за участи Русинів із Словакії, Польщі, Україны, Румунії і Сербії, в просторах салы ґрофа Мигаля Естергазія Каштеля Штефанія святочно выголосили кодіфікацію мадярьского варіанта русиньского языка.
Торжество в базиліці
Святочный день почав іщі в дополідняйшых годинах Меджінароднов стрічов ґрекокатолицькых церьковных хорів, котру орґанізовало Вседержавне русиньске самосправованя під покровительством Жолта Шемєна, заступника премєра Мадярьска, Іштвана Шімічкова, предсдесы парламентной фракції Хрістіаньско-демократічной людовой партії, і Віры Ґіріц, посланкыні мадярьского парламенту за Русинів.
Было то досправдове торжество. Концерт проходив у Базиліці святого Штефана, в якій находять ся мощі Святого Штефана – угорьского краля. Монументалный храм, котрый почав будовати ся в половині 19-го столітя і докінченый быв по веце як 50-ох роках, привітав Русинів із дакілько держав, а в стінах базилікы історічно якбач першый раз зазвучали нашы церьковны співы.
При мощах краля Штефана І. звучав церьковнославяньскый язык, нашы карпатьскы співы, але і літурґічны творы од великых композіторів як Бортняньскый ці Римскый-Корсаков.
Концерт хорів одкрыв Віктор Крамаренко, председа вседержавного русиньского самосправованя, а участным приговорив ся і Преосвященый владыка Атаназ Орос, єпарха мішколцьскый.
В рамках проґраму выступали Хор святого Якова, в котрім співають ґрекокатолицькы священици із Словакії, Хор Покровы Ракошментна, Будаоршскый хор свотого Димитрія, Будайскый ґрекокатолицькый хор, Ґрекокатолицькый хор святого Атаназа, Мужскый хор святого Єфрема, і Церьковный хор імени Розанова Ґрекокатолицького храму Рождества Пресвятой Богородіці із Дюрдьова у Сербії.
Окрім церьковнославяньскокого языка в літурґічных піснях могли участны чути так само ґреческый а мадярьскый язык.
На кінцю вшыткы хоры в середині Базилікы святого Штефана, котра є конкатедралов Остригомско-будапештьской дієцезії, заспівали довєдна величаніє до блаженого священомученика Теодора Ромжы, чім дали прекрасну точку за тым історічным про Русинів концерті у централнім святилищі Будапешту.
Святочне выголошіня кодіфікації
В пополідняйшых годинах святочна громада перенесла ся до просторів Каштеля Штефанія, де уж традічно в новембрі орґанізує ся подія під назвов Шедевры Русинського Умілства. Тот рік вже быв семый річник Шедеврів, но теперь не была подія лем о русиньскім уменю.
Русинське свято одкрыв Мужскый хор святого Єфрема, котрый заспівав мадярьску гімну, а пак гімну Подкарпатскіи Русины оставьте глубокій сонъ.
Наслідно приговорив ся предсдеса Вседержавного русиньского самосправованя Віктор Крамаренко, котрый привітав честных гостів, включно представителів мадярьской державы, представителів русиньскых самосправовань в Мадярьску, русиньскых орґанізацій домашніх і споза граніць.
По прівітаню пришов час на історічный момент. В просторах історічного каштелю професор Михаіл Капраль, русиньскый лінґвіста, котрый довгы рокы робив на кодіфікачній літературі і є директором Русиньского научного інштітуту імени Антонія Годинкы, вєдно із посланкыньов мадярьского парламенту за Русинів Віров Ґіріц, прочітали текст декларації, котров ся святочно выголосила кодіфікація мадярьского варіанта русиньского літературного языка.
Текст декларації, по прочітаню котрого в салі довгый час было чути величезный аплавз, і неповторятельны чувства з пережываня історічного моменту, быв прочітаный по русиньскы і по мадярьскы.
Декларація была наслідно підписана Віров Ґіріц, Михаілом Капральом, Віктором Крамаренком і председом Світового конґресу Русинів Штефаном Лявиньцом. Текст декларації пак на далшій сторінці підписовали участници выголошіня кодіфікації, значіть, кодіфікація так дістала підтримку нелем домашніх, але і Русинів із далшых держав.
Русины і тым кроком потвердили свою єдность, свою самобытность, потвердили то, же о своїх ділах вырішують самы, і же святочна кодіфікація не є лем історічным моментом про Русинів Мадярьска, але обще про Русинів.
Творите з нами єдину політічну і державотворчу часть
На події брав участь і Др. Чаба Латорцаі, заступник міністра і державный секретарь, котрый по выголошіню кодіфікації приговорив ся участным. Латорцаі припомянув сполочну історію русиньского і мадярьского народа, героізм Русинів в револучных роках 1848 – 1849, але і пережытый довєдна комуністічный тиск.
„Потверджуєме, же бываючі із нами довєдна народности творять вєдно з нами єдину політічну і державотворчу часть,“ цітовав державный секретарь слова Конштітуції Мадярьска, якы за його словами суть основаны на учіню святого Штефана за народности.
Латорцаі так само оцінив то, же русиньска меншына в Мадярьску є актівна, має свої самосправованя і докаже собі у вольбах выберати своїх представителів. Державный секретарь одкликав ся і на слова Роберта Шумана, єдного із основателів днешньой Европской унії. „Европа принесла розвиток про людьство. Европі треба вказати нову путь, але не покоріньом другых, а признаньом вшелиякых култур, де вшыткы честують єден другого,“ цітовав Латорцаі Шумана.
Припомянув і слова Ракоція о найвірнішім і найлюбезнішім народі, кедь свій приговор закінчів словами Gens fidelissima et carissima.
В рамках културного проґраму на події выступав Мужскый хор святого Єфрема, якый одпрезентовав части Літурґії святого Йоана Златоустого, котры в церьковнославяньскім языку як новы верзії скомпоновав Мікловш Могаі, а так само Фолклорный ансембель Русины, котрый діє при Вседержавнім русиньскім самосправованю і веде го Олґа Сілцер.
Головным покровительом події быв Жолт Шемєн, далшыма были Іштван Шімічков і Віра Ґіріц, яка подію орґанізовала вєдно із Вседержавным русиньскым самосправованьом а далшыма орґанізаціями.
Кодіфікації русиньского языка
Русины в Мадярьску святочным выголошіньом кодіфікації свого варіанта русиньского літературного языка наповнили єдну із задач, котры были задефінованы іщі на 1-ім Меджінароднім конґресі русиньского языка, якый одбыв ся в новембрі 1992-го року в Бардейовскых Купелях, у втогдышній Чехословакії.
Першый конґрес вырішыв о приятю ретороманьского моделу рішіня языковой проблемы. То значіть, же ся прияв поступ, жебы в каждій державі, в котрій є компактне заселіня Русинів, была створена языкова норма, што поступно буде треба перетрансформовати до єдиной цілорусиньской языковой нормы, до такзваного койне.
Святочне выголошіня кодіфікації русиньского языка як першы зробили Русины на Словакії. Тота подія одбыла ся в Братіславі 27-го януара 1995-го року. Русины в Польщі мають свою языкову норму од року 2000, коли выдали кодіфікачну літературу, но там не одбыла ся святочна кодіфікація.
Русины на Підкарпатю мали вже дакілько проб о кодіфікацію, но затля там не мож бісідовати о приятю єдного варіанта языка.
Наша діаспора на нижній землі тот рік святкує сто років од выданя кодіфікачной ґраматікы – Граматика бачваньско-рускей бешеди, котру написав Гавриїл Костельник, і яка наперек пару змінам почас сто років хоснованя языка творить фундамент і днешньой ґраматікы.
Текст декларації
Приносиме вам цілый текст декларації, котров святочно выголосила ся кодікікація мадярьского варіанта русиньского языка.
Декларація зо сяточного голошеня кодіфікації мадярського варіанта русинського літературного языка
Єднов из майфундаменталных потребностюв каждуй модернуй людськуй сполности є хоснованя у ї каждоденнум жывотї літературного (стандартізованого) языка. Такого языка, котрый буде скапчовати носителюв окремых языковых діалектув: комловшського и мучонського у днешнюй Мадярщинї з пудкарпатськыма, буде про каждого похопителным и доступным, на котрум будуть ся ушыткі учити у націоналнуй школї, хосновати го у дїловуй сфері и масмедіёх.
Лем по падови комуністичных режімув у Централнуй Европі на кунцёви минулого столїтя наш народ дустав можность быти рувноправным меже иншыма народами. Русины дустали можность реалізовати свої націоналнї інтересы такой у вшыткых сферох сосполного жывота у керетох державного пудпорованя.
Днесь з радостёв констатуєме, же мы, Русины, вєдно з мадярськым народом и другыма націоналностями нашуй державы Мадярщины, котру за давнёв традіціёв тримлеме Отцюзнинов-матірёв, будуєме нашу сполну будучность. Успішно фунґувуть наші націоналнї самосправованя, цівілнї общества, окремі културнї інстітуції. Мы маєме можность выдавати властнї масмедіа, учебникы и словарі про нашых школашув, научну літературу, товмачити на родный язык важнї державнї документы и голошеня и т. п. Ипен сеся сосполна практіка за послїднї деценії рокув привела нас раз до похопленя потребности хосновати окремый языковый стандарт, а по рокох выдаваня нашых масмедій, школных учебникув, словарюв и, наконець, подля ушыткуй сюй языковуй практикы – стандартизовати властну граматику – правила русинського писаня и выговорёваня.
Прийшов час, жебы днесь, 11. новембра, у сюм параднум каштілёви у притомности представителюв мадярського уряда, депутатув русинськых націоналных самосправовань, членув нашых цівілных організацій, Русинув з ушыткых кунцюв нашуй державы, нашых дорогых гостюв – загатарных братув-Русинув – торжественно голосити за кодіфікацію властного варіанта русинського літературного языка про Русинув Мадярщины!
Будапешт, каштіль „Штефанія”, 11. новембра 2023. рока